А В Бєгун - Інформаційна парадигма безпеки економічної системи - страница 1

Страницы:
1 

3. Суворов Н. В. Методы и результаты макроэкономического анализа эффективности производства в реальном секторе отечест­венной экономики // Проблемы прогнозирования. — №3. — 2008. — С. 3—17.

4. Клебанова Т. С., Полякова О. Ю., Дубровина Н. А. и др. Модели­рование экономической динамики. Х.: Издательский дом «ИНЖЭК», 2005. — 244 с.

5. Офіційний веб-сайт Держкомстату України. url: http://www.ukrstat.gov.ua/

6. Дербенцев В. Д. Моделювання витрат на виробництво з ураху­ванням імпортної складової // Моделювання та інформаційні сис­теми в економіці. Зб. наук. праць. Вип. 82. — К.: КНЕУ, 2010. — С. 133—140.

7. Дербенцев В. Д. Моделювання складових валової доданої вартості національної економіки // Моделювання та інформаційні системи в економіці. Зб. наук. праць. Вип. 81. — К.: КНЕУ, 2009. — С. 144—150.

Стаття надійшла до редакції 01.12.2010 р.

УДК 65:591.524.1

А. В. Бєгун, канд. екон. наук, доц. ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ІНФОРМАЦІЙНА ПАРАДИГМА БЕЗПЕКИ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ

АНОТАЦІЯ. Стаття розкриває питання інформаційної сутності без­пеки економічної системи за умов впливу інформаційних ризиків і об­меження фінансових ресурсів. Введено визначення економічної сис­теми як системи структурованих потоків інформації і зроблено висновок щодо можливості використання цього поняття у дослід­женні рівня її безпеки.

АННОТАЦИЯ. В статье раскрыто вопросы информационной сущности безопасности экономической системы в условиях влияния информацион­ных рисков и ограниченных финансовых ресурсов. Предложено определе­ние экономической системы как системы структурированных потоков информации и сделано выводы относительно возможности применения этого понятия в исследовании уровня её безопасности.

ABSTRACT. The article reveals the questions safety evaluation system using transition probabilities in terms of destabilizing influences and limitations of resources. The concept of threshold security and concluded on how to use this concept in the study of economic security systems.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ. Економічна система, інформаційна загроза, безпе­ка, фінансові ресурси, поріг безпеки, моделювання, безпечний стан сис­теми, ймовірність.

KEY TERMS. Economic system, threat, influence, security, modeling, safe state of the system, probability, relative safety.

© А. В. Бєгун, 2011

144

Сучасна економічна теорія має потребу в дослідженні змін, які відбуваються в економічних системах усіх рівнів під впливом під­вищеної інтенсивності та розширення масштабів інформаційних взаємодій. Ці зміни в теоретичній моделі економічної системи по-вязані, з одного боку, з розвитком комунікаційних технологій, що обумовлюють трасформацію інституціональних та організаційних взаємодій у суспільстві. З іншої сторони, фундаментальні поло­ження економічної теорії недостатньо враховують просторово-часові зміни інформації як трансакціонного фактора господарської діяльності.

Ефективність управління конкретною економічною системою напряму залежить від механізмів пошуку, обробки, зберігання та використання інформації. Це припускає визначення внутришніх і зовнішніх зв'язків та відношення інформаційних просторів таких систем, а при зростанні їх складності забезпечує стійкість коор­динації їх діяльності з системами більш вищого і більш нижчого рівня. До того ж, в умовах нерозвинутого інформаційного прос­тору в економічній системі суттєво зростає кількість слабко фор­малізованих задач прийняття управлінських рішень. У першу чергу це обумовлено неадекватністю існуючих даних для діагно­стики стану і динаміки економічних суб' єктів і об' єктів, відобра­ження та виявлення тенденцій і закономірностей їх розвитку, на-працювання раціональної стратегії і тактики їх функціонування в різноманітних господарських системах.

Сучасна концепція ендогенних факторів виробництва визна­чає інформацію як один з ключових факторів, який обумовлює економічний розвиток, трактує її як важливий та рідкісний ре­сурс, елемент економічного потенціалу.

Вивчення інформації як наукової категорії тривалий час вважа­лося прерогативою технічних галузей знань. Свою, так би мовити, легалізацію поняття інформації отримано завдяки кібернетиці, те­орії зв' язку та, пізніше, інформатики. У період започаткування цих дисциплін увагу науковців привертало прикладене розуміння ін­формації як відомостей про щось або ознайомлення з ними. Найбіль­шому поширенню визначенню інформації як повідомлення сприя­ла математична теорія оптимального кодування та передавання си­гналів на відстань, започаткована Р. Хартлі та розвинена К. Шен­ноном. Водночас суттєво розширили розуміння інформації роботи Дж. Вілларда Гіббса з теорії випадковостей та ймовірностей, які створили передумови виникнення кібернетики. На думку заснов­ника кібернетики Н. Вінера, саме імовірнісний підхід до фізики Всесвіту, запропонований Дж. Віллардом Гіббсом, сприяв за­родженню нового наукового світогляду, який допускав наявність поліваріантності розвитку живих систем та вимірюваного елемен­ту випадковості. Відтоді інформація почала усвідомлюватися саме як розмаїття імовірнісних станів систем.

Дослідження ролі інформації в економіці напряму зв' язано з теорією інформаційного суспільства початку 60-х років минулого століття, коли даний термін фактично одночасно був введений у США і Японії Ф. Махлупом та Т. Умасео. Розвиток цієї концепції було продовжено у 80-і роки, коли з новаторськими роботами ви­ступили відомі вчені — М. Порат, І. Масуда, Т. Стонієр, Р. Кац та інші, які розглядали знання як показник розвитку суспільства, що визначає базіс і шляхи соціальної еволюції. З цього висновку концепцію інформаційного суспільства можна розглядати через призму розвиненості науки і технологій звернутися до вивченню нових потреб і можливостей людини, до еволюції її особистості. Цей підхід поєднує приємственність у соціальному розвитку з наступаючим радикальним здвигом у суспільному устрою,який обумовлений переходом до суспільства, де інформація і знання отримують статус основного виробничого ресурсу.

Системний підхід до вивченню ролі інформації сформувався і знайшов своє відображення у роботах Н. Вінера, Л. Бріллюена, Г. Громова, Н. Кобозєва, Н. Моїсеєва, Дж. Неймона, П. Тейяра де Шардена, К. Шеннона, Е. Шрединберга, У. Ешбі та ін.

Розглядаючі сучасну трактовку інформації як виключну новиз­ну, слід звернути увагу на те, що її феномен в економіці вже має свою історію. Як стверджують автори [2], з точки зору розвитку наукового знання в дослідженні визначення інформації можна виділити чотири етапи:

— докібернетичний, що зв' язаний з розумінням інформації як процесу передачі повідомлень (до 40-х років ХХ ст.; роботи О. Шпенглера, К. Кларка);

— створення статистичної теорії інформації і кібернетики (40—50 роки ХХ ст.; роботи Н. Вінера, К. Шеннона);

дослідження феномена інформації з позиції її корисності і значимості для користувача, вивчаються властивості інформації як особливого товару (50—60 роки ХХ ст.; фундаментальні робо­ти Ф. Махлупа, К. Ерроу, Т. Стюарта, Т. Стоун' єра);

— прискорена розробка прикладних аспектів відтворення ін­формації, особливо проблем управління іноваціями, розповсю­дження інституціонального підходу до вивчення проблем інфор­маційної економіки (з 60-х років ХХ ст. до сьогодення; роботи Дж. Гейсона, Б. Санто, Б. Твісса, Р. Фостера, В. П. Логінова, Ш. Тацуно, П. Хокена та ін.).

Слід звернути увагу на значний інтерес деяких учених до су­часних проблем циклічності економічної динаміки, особливо те­орії довгих волн, які повязані з характером і темпами оновлення інформації, що використовується у виробництві. Цей напрямок повязаний з працями Н. Д. Кондратєва, Т. Вашко, Я. Ван Дейна, Г. Досі, Е. Манделя, Л. Суте та інших учених.

Сучасна вітчизняна економічна наука звернулася до вивченню феномену інформації вже запізно в силу об'єктивних та суб' єктивних причин: відсутність плюралізму економічних тео­рій, обмеженість інформаційного обміну, вивченя ролі інформа­ції в економіці виконувалося не самими інтенсивними методами. Але, незалежно від існуючих причин, вітчизняні дослідження в цьому напрямку мають прискорений крок.

Проблемі безпеки економічних систем у контексті інформа­ційної основи присвячено небагато наукових праць. Тракту­вання складових системи безпеки та її елементів достатньо до­сліджені в роботах В. Манілова, Н. Нижника, Г. Ситника, В. Білоуса, П. Бєлова, В. Ярочкіна, Є. Олейникова, М. Єрмо-шенка, З. Герасимчука та ін. Більшість з них акцентовані двом ключовим функціям соціально-економічної системи: функції розвитку і функції безпеки. При цьому, квінтесенцією цієї нау­кової категорії виступає первинність розвитку і вторинність безпеки.

На наш погляд, поняття безпеки слід розглядати в контексті інформаційної парадигми. Інформація, як ендогенний фактор ви­робництва економічної системи, виявляє вирішальний вплив на темпи і джерела сучасного економічного росту, змінюючи харак­тер, зміст і форми труду, структуру і динаміку економічних про­цесів. Тобто економічну систему слід розглядати як систему структурованого потоку інформації. Структурування здійснюєть­ся фірмами, що спеціалізуються на обробці інформації, необхід­ної для правильного розподілу ресурсів. У результаті залучення інформаційного ресурсу, швидкістю оволодіння та правильне йо­го використання складовими економічної системи є основою роз­витку інформаційної економіки.

З цього приводу відокремлюється важливе визначення: безпека економічної системи — це стан функціонування її інформаційної інфраструктури в умовах обмеження інформа­ційних і матеріальних ресурсів, коли на інформаційні потоки впливають внутрішні та зовнішні виклики, а вона здатна кон­тролювати ситуацію інформаційного оточення із ймовірністю виживання не нижче задовільного порогу безпеки. Тут — часфункціонування системи поза порогом безпеки слід розгляда­ти як час виникнення кризи або час виникнення інформацій­ного ризику. Тобто поріг безпеки стан економічної систе­ми, коли рівень використання системою ресурсів переходить у стан інформаційного ризику її функціонування та існуван­ня. Відомо, що інформаційний ризик це небезпечна для си­стеми подія у інформаційному середовищі, при реалізації якої наносяться збитки як самому середовищу, так і можливо сис­теми в цілому. Одним з оціночних характеристик інформа­ційного ризику може бути ймовірність настання події. Прак­тика показує, що розрахувати цю ймовірність аналітично або коректно визначити статистично є дуже складною задачею. Тому таку ймовірність розраховують експертним шляхом у вигляді псевдоймовірності.

Кожний з множини інформаційних ризиків IR ототожнюється з конкретною загрозою інформаційного ресурсу PI, для якого ви­значається можлива подія, що однозначно відповідає інформа­ційному ризику — C(IR). Якщо ця подія здійснюється, то її на­слідки оцінюються у двох аспектах:

відбудуться деструктивні дії у самому інформаційному се­редовищі та інформаційних ресурсах, що призведе до безпосеред­ніх збитків в інформаційному просторі (зруйнування, втрата да­них і знань, витрати на поновлення середовища, заміну компоне­нтів інфраструктури) — Z'(IR);

генерація інформаційної загрози (IP) залежно від виду деструктивної дії, що ототожнюється з ризиками основної діяль­ності суб'єкту економічної системи — Rd(IR). Інфор-маційна загроза може виникнути також за умов зовнішніх впливів у ре­зультаті інформаційно-аналітичної зовнішньої підтримки сис­теми.

Тобто виникає інформаційна загроза (IP) основної діяльності суб'єкту, яка може привести до реалізації події C[Rd(IR)], що відповідає ризику основної діяльності Rd(IR) і, як наслідок, до деякому збитку цієї діяльності Z[Rd(IR)].

Модель, що розкриває вплив інформаційних ризиків на безпе­ку суб' єктів економічної системи (рис. 1), визначає сукупність прямого збитку від інформаційного оточення і збитку з основної діяльності:

Z(IR)=Z'(IR)+Z[Rd(IR)].

Загроза інформації ->      Інформаційний ризик (IR)

Подія C(IR)

Безпосередній збиток Z'(IR)

Інформаційна загроза (IP)

Ризик в основній діяльності Rd(IR)

Загальні збитки від інформаційного ризику

Z(IR)

т

Зовнішня взаємодія

Подія C[Rd(IR)]

гН

Збитки в основній діяльності Z[Rd(IR)]

Рис. 1. Структурна модель залежності збитків суб'єктів економічної системи від інформаційних ризиків

Погляд на економічну систему як на інформаційний об' єкт ви­значає дослідження усієї множини інформації, що циркулює в системі і може містити критичні відомості стосовно функціону­вання системи. Особливе місце в цьому дослідженні займає роз­мір фінансових ресурсів та їх розподіл між окремими складовими безпеки. Практика показує, що існує реальна залежність ймовір­ності реалізації інформаційної загрози від обсягу грошових засо­бів, які виділяються для захисту інформаційного ресурсу від де­якої загрози. За думкою експертів [1, 3] у багатьох випадках при збільшенні обсягів асигнування ймовірність реалізації загрози знижується експоненціально і має вигляд p = fx) = ae-Px + у, де x обсяг фінансових ресурсів для забезпечення захисту інформа­ції від інформаційної загрози;

a, P, у деякі параметри, що характеризують залежність імо­вірності реалізації загрози для деякого інформаційного ресурсу від обсягу засобів з її знешкодження. Так, параметр у характери­зує мінімальну ймовірність реалізації інформаційної загрози, P швидкість зниження ймовірності реалізації загрози, а параметр a обирається методом табуляції таким чином, щоб значення функ­ції f(0) = a + у відповідало ймовірності реалізації загрози, коли асигнування на захист відсутні. Значення параметрів a, P і у отримуються на основі статистичних спостережень або експерт­ним шляхом з обмеженнями: a, P, у > 0, a + у < 0. Але такий під­хід не враховує складність в отриманні початкових значень і по­требує залучення додаткових фінансових ресурсів, які можуть перевищувати загальний обсяг.

Пропонується для кожного інформаційного об' єкту економічної системи визначити множину загроз і величину грошових втрат від реалізації цих загроз (табл. 1). Тут, Zy(IRR) — значення грошових втрат при реалізації загрози j для інформаційного об'єкту і;f(x) — ймовірність реалізації загрози j для інформаційного об'єкту і; xyобсяг фінансових ресурсів, що запропоновані для забезпечення за­хисту відповідного об' єкту i від деякої загрози j.

Таблиця 1

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ЕЛЕМЕНТІВ БЕЗПЕКИ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ

Інформаційний об'єкт

Загроза 1              . . .

Загроза n

Інформаційний об'єкт 1

Z11(IR)f11(x),x11

 

Z1n(IR),f1n(x),x1n

Інформаційний об'єкт m

Zm 1 (IR),fm 1 (x),xm 1

 

Zmn(IR),fmn(x),xmn

Дані, що розміщуються в табл. 1, надають можливість виявити найнебезпечніші об' єкти інформаційної структури системи, для яких значення рівня безпеки може перевищувати її поріг.

Існування достовірних значень, притаманних змінним табл. 1, генерує задачу оптимізації: визначити такий розподіл фінансових ресурсів на безпеку економічної системи, при якому значення ін­формаційного ризику в цілому було б мінімальним

X Zj(lR) fj(x.j) ->min,

при обмеженнях

xy > 0, X xy < R.

Цю модель можна віднести до задачі нелінійного програму­вання з лінійними обмеженнями, для яких існують розроблені методи і програми. Розв' язання даної задачі дозволить ефективно розподілити фінансові ресурси між окремими інформаційними об' єктами з мінімальним інформаційним ризиком при заданому обсязі фінансування R.

Виклики в економічній діяльності, перш за все у сфері безпе­ки, вимагають принципово нового бачення і сприйняття інфор­мації як такої. Визначення існування загальноцивілізаційних проблем в частині саме інформаційної вразливості людства по­винні привести до розробки і реалізації новітніх технологій і ме­ханізмів інформаційного захисту, який враховує інформаційні ризики. З цього приводу слід зазначити:

існуючі уявлення про систему-інфраструктуру безпеки економічної системи потребує радикального переосмислення;

запропоновані методі і технології не завжди спроможні ре­агувати на постійні загрози, особливо інформаційні;

— інвентаризація інформаційних об' єктів та визначення ймо­вірності виникнення інформаційної загрози дозволить оптимізу-вати фінансові ресурси, що виділяються на безпеку.

Література

1. Баутов А. Н. Экономический взгляд на проблемы информацион­ной безопасности // Открытые системы. — №2.

2. Иншаков О. В. и др. Информационное развитие экономики региона: Монография / О. В. Иншаков, М. Ф. Мизинцева, А. Э. Калинина, Е. А. Петрова. М.: Издательский дом «Финансы и кредит», 2008. —296 с.

3. Петренко С. А., Симонов С. В. Управление информационными рисками. Экономически оправданная безопасность. —— М.: Компания АйТи; ДМК Пресс.

Стаття надійшла до редакції 03.12.2010 р.

УДК 330:51

Ю. В. Коляда, докторант кафедри економіко-математичного моделювання ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

СТРУКТУРНИЙ ПОРТРЕТ НЕЛІНІЙНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИНАМІКИ НА ПІДҐРУНТІ АДАПТИВНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ

АНОТАЦІЯ. Проголошується адаптивна стратегія якісного моделюван­ня економіки, спільно вивчаючи фазові простори змінних та параметрів математичної моделі (ММ). На прикладі однієї із ключових ММ нелінійної економічної динаміки, окремими випадками котрої є ціла низка відомих у

© Ю. В. Коляда, 2011

Страницы:
1 


Похожие статьи

А В Бєгун - Аспектно-орієнтована технологія оптимізації захисту додатків web-порталу

А В Бєгун - Інформаційна парадигма безпеки економічної системи

А В Бєгун - Тендеції розвитку ринку засобів інформаційної безпеки в економіці