К Талашук - Медійно компетентна аудиторія нових медіа - страница 1

Страницы:
1 

Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції

5

УДК 316.775.4

Талашук К.,

магістр документознавства та інформаційної діяльності Націоналний універ­ситет «Острозька академія»

МЕДІЙНО КОМПЕТЕНТНА АУДИТОРІЯ НОВИХ МЕДІА

Стаття розкриває поняття медійно компетентної аудиторії нових медіа, характеризується середовище формування такої аудиторії та пропонується класифікація субкомпетенцій різного рівня як складових компетентності загалом; акцентується увага на виробленні стійкої державної політики медійної грамотності громадян.

Ключові слова: медіакомпетентність, нові медіа, медіаграмотність.

Статья раскрывает понятие медийно компетентной аудитории новых медиа, характеризуется среда формирования такой аудитории и предлагается классификация субкомпетенций различного уровня как составляющих компетентности в целом; акцентируется внимание на выработке устойчивой государственной политики медийной грамот­ности граждан.

Ключевые слова: медиакомпетентностъ, новые медиа, медиагра-мотностъ.

Article is devoted to the covering of the notion of the media competency; media competent audience and its formation environment are characterized. Classification of skills as the essential components of the media competency is also proposed. Author stresses on the need of the steady public policy for the development of the conscious and competent users of new media.

Key words: media competency, new media, media literacy.

Компетентність перетворюється на ту ключову характеристику ауди­торії нових медіа, що передбачає якісно інший функціональний вимір поведінки пересічного користувача та новий спосіб комунікації за мо­деллю «Я-Світ». Розвиток компетентнісної парадигми в області медіа-освітнього цілепокладення передбачає розгляд уже наявних, але нових, субкомпетенцій, що входять до складу комунікативно - кроскультурної компетенції як метапонять. До того ж цікавим є співвідношення осо-бистісних та професійних мотивацій зростання, механізми самозахисту від впливу медіа. Тому метою написання сапі є деталізація компонентів компетентсності, їх характеристики та середовища формування.

Науковці світу схильні розглядати медіакомпетентність відносячи її до інтегрованого комплексу медіаосвіти, хоча існують і альтернатив­© Талашук К.,2010

6      Нова інформаційна ситуація та тенденції альтернативного розвитку ЗМК в Україні

ні точки зору, наприклад, російські науковці схильні розглядати медш-ну компетентність як стратегічну абсолютну перевагу, тому програми медіаосвіти там розробляються вже протягом десятиліття. Окрім того існує ряд проблем із дефініцією самого поняття, так як найчастіше його зводять до вужчого - медійної грамотності, тобто до набору ко­ристувацьких комп'ютерних вмінь та навичок. Хоча насправді мова у сьогоднішньому світі іде саме про компетентність [10, 100].

Аудиторія, яка уже досить вдало перестає нею бути, плавно перетворю­ючись на авторів нових медіа, стає компетентною, компетентною не тільки в статусі «впевнений користувач», айв статусі «дієвий громадянин».

Окрім того, вражаючим є темп міграції аудиторії в Інтернет, що пояснюється напрочуд легко - диверсифікацією Інтернет-послуг мобільних операторів. З цього випливає, що потреба бути «медійно підкованим» та уважним до контенту зростатиме ще швидше, адже англомовна Інтернет-індустрія знаходиться на якісно іншому рівні розвитку, аніж українська аудиторія, тому існує певна відмінність у можливості і потребі інтерпретації [2, 290]. Кількість користувачів незмінно зростає не лише у зв'язку із професійними потребами, але й особистісним відчуттям інформаційної невключеності.

І    І І

Germany

3

United Kingdom

 

Russia

a

France

її

Italy

11

Spain

=

Turkey

 

Poland

-

Nether lands

=

Ukraine

3

10    15     20    25    30     35    40    45     50    55 60 Millions of Users

Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції

Дослідження ресурсу World Internet Stats, Usage and Population, по­дає наступні дані, які свідчать про стовідсотковий приріст аудиторії щороку в національній зоні:

Звіт Європейського парламенту по медіаграмотності в світі циф­рових технологій від 2009 року акцентує увагу на необхідності аку­мулювання стійкого механізму підвищення компетенції аудиторі у зв'язку із наступними умовами розвитку сучасного суспільства та ме-діаіндустрії [7]:

• високий рівень концентрації медіа може загрожувати плюралізму засобів масової комунікації. Нові медіа в цьому випадку підсилюють ефект розпорошення та водночас сприяють перетворенню мережі на незалежне середовище реалізації громадської стратегії стосовно того чи іншого дискурсу, що позбавлене формалізму, цензури та редакцій­ної політики;

• вплив медіа все більше відчутний в повсякденному житті, медіа-компетентність перетворюється на основоположний елемент форму­вання політичної культури;

• межі між усіма видами медіа (аудіовізуальними та друкованими, традиційними та новими) стираються, різні форми медіа зближують­ся в технічному та змістовому плані. Саме нові медіа стимулюють громадян бути активними користувачами, окрім того, спільноти гро­мадян, блогінг, відеоігри також є формами медіа;

• для молодої аудиторії Інтернет став першим джерелом інфор­мації, остаточно витіснивши традиційні засоби масової комунікації. Вона застосовує навики роботи в Інтернеті для задоволення особис­тих потреб за власною ініціативою, на відміну від старшого покоління, котре послуговується можливостями радіо, телебачення, друкованих засобів. Зважаючи на це, в сучасному просторі медіакомпетентність дозволяє вирішувати ряд задач, які ставлять перед аудиторією нові медіа, а особливо - використовувати широкі можливості медіа для інтерактивної та творчої участі громадян, доповнити знання, які по­части є викривленими в результаті фільтрації традиційними засобами інформації. Виникає певна як змістова, так і часова прірва, різниця між інформацією мережі та телебачення;

• некомпетентні користувачі нових медіа можуть «тонути» в океані інформації, котру пропонують нові комунікаційні технології; інфор­мація ніяк не систематизується за ступенем важливості, що призво­дить до серйознішої проблеми - нестачі інформації;

• відповідна підготовка громадян в області інформаційних техно­логій та використання медіа із дотриманням прав і свобод інших гро­мадян в значній мірі підвищує ймовірність працевлаштування, сприяє розвитку економіки в цілому;

• широкий доступ до інформаційних технологій надає кожному можливість передачі інформації в глобальному масштабі, перетво­рюючи його на потенційного журналіста, що і викликає необхідність медійної компетентності не лише для розуміння інформації, але й для створення та розповсюдження медіаконтенту, при цьому володіння навиками роботи на комп'ютері самі по собі до підвищення медіаком-петентності не призводять.

Як бачимо, час довіри до традиційних ЗМК - давно позаду, увага стратегічних документів світової спільноти, альянсів та союзів прику­та до нових медіа як до нового механізму забезпечення інформацією, суттєвого медіаканалу. Співвідношення традиційних ЗМК та нових медіа можна умовно поділити за віковою категорією їх цільових ау­диторій: традиційні ЗМК є провайдерами інформації для старшого покоління, що звикло до такого способу отримання повідомлень, а нові медіа - для динамічної молоді, хоча не можна ігнорувати факт професійної затребуваності в мережевих ресурсах досвідчених фахів­ців різних сфер.На сьогодні он-лайн аудиторія на 26% представлена кваліфікованими спеціалістами, на 40% - студентами. Паралельно із новими медіа все більше обертів в плані персонального, нетоварного та проектного брендингу здобувають соціальні мережі [8]. Еволюція способів комунікації сьогодні перебуває на стадії становлення не­залежної журналістики, громадської експертизи, коли пересічному користувачеві або просто людині з місця події довіряють набагато більше, ніж журналістові офіційного видання. В цьому сенсі шлях, котрий пройшли засоби масової інформації, - сугубо маніпулятивний. Так, ЗМК розглядалися владою як інструменти політичної ідеології, а з 1990 року, коли силу у свої руки перебрав капітал, і в хід пішла реклама, популярною стала пропаганда комерційна. По суті це все -маніпуляція, і вона ніколи не зникне, допоки будуть існувати ті, хто хоче впливати і ті, хто дозволяє впливати.

Єдиним можливим варіантом уникнення деструкцій, що їх проду­кують ЗМК - як оригінальні, так і нетрадиційні, є їх усвідомлення та критичне сприйняття [4, 77]. Останнє визначається світовою спільно­тою як медіакомпетентність. Хто є компетентним? Отже, медіаком-петентність - це сукупність мотивів, знань, вмінь, здібностей. Окрім того - набір показників:

^ мотиваційний,

^ контактний,

Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції

9

^ інформаційний

^ практико-операційний

^ креативний

^ аксіологічний

Щоб бути компетентним - мало багато знати, так само як і багато вміти в області медіа.

Компетентність - це здатність актуалізувати наявні знання у по­трібний момент, здатність і можливість прийняти рішення, організу­вати роботу і проявити креатив у вирішенні проблеми. В наукових колах точаться дискусії стосовно відмінності понять компетентність та компетенція. Отож, варто розрізняти таке: компетентність - ін­тегральний показник якостей особистості, компетенція — область знань, де людина може проявити компетентність [3, 104].

За результатами щорічного звіту підготованого в Брюселі Євро­пейською Асоціацією інтересів глядачів при Європейській Комісії у 2009 році складовими медійної компетентсності та водночас критері­ями її поступу є індивідуальна та соціальна компетентність і фактори середовища [12].

Соціальна компетентність - це якісна характеристика особистос­ті, здатність адекватно оцінювати навколишню дійсність на основі медіатекстів, які дають змогу зрозуміти основну закономірність со­ціальної ситуації, уміння знаходити інформацію в невизначеній ситу­ації й упевнено будувати свою поведінку для досягнення балансу між своїми потребами, очікуванням, сенсом життя і вимогами соціальної дійсності, уміння задовольняти бажання, спираючись на норми.

Соціальна компетентність передбачає такі здібності:

1) визначати власне місце в житті суспільства, проектувати стра­тегії свого життя з урахуванням інтересів і потреб різних соціальних груп, індивідуумів відповідно до соціальних норм і правил;

2) продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та ко­манді, виконувати різні ролі та функції в колективі, проявляти ініціа­тиву, підтримувати та керувати власними взаєминами з іншими;

3) застосовувати технології трансформації та конструктивного розв'язання конфліктів, досягнення консенсусу, брати на себе відпо­відальність за прийняті рішення та їх виконання плосередництвом нових медіа;

4) визначати мету комунікації, застосовувати ефективні стратегії спіл­кування, вміти емоційно налаштовуватися на спілкування з іншими.

Якщо ж підійти до проблеми соціальної компетентності з точки зору інформаційної природи соціуму та розглянути характерні длясучасного суспільства процеси самоорганізації та самоуправління, то проблема соціальної компетентності набуває нового змісту Суть її можна коротко означити так: в умовах сьогодення індивід, група опиняються віч-на-віч із величезним обсягом інформації, що характе­ризується високою невпорядкованістю, часто виявляє непередбачені смислові зв'язки, контексти і прагматичні підтексти. Нові медіа,як за­значалося, підсилюють розсіювання інформації та стимулюють само­менеджмент. Прийняття рішень за цих умов є надзвичайно трудоміст­кою процедурою, котра полягає в з'ясуванні справжніх параметрів ситуації, пошуку відсутніх інформаційних масивів, зіставленні даних, визначенні критеріїв оптимальності рішення, з'ясуванні й узгодженні інтересів, прогнозуванні наслідків, корекції вихідних даних і уявлен­ня про оптимум, зрештою, прийнятті рішення, його донесенні до ви­конавчих структур і управлінському супроводі (при потребі - корекції наслідків та їх інтерпретації) [1, 12].

До соціальної компетентності належать:

^   соціальні відносини;

^   готовність мережі спілкування до дії.

В цьому аспекті варто наголосити на істотній відмінності персо­нальної користувацької компетентності та соціальної компетентнос­ті. Ці складові медіакомпетентності аудиторії різняться ієрархічно. Персональна компетентність сама по собі ще не робить користувача соціально та медійно компетентним. Значним масивом персональної компетентності є комп'ютерна та інтернет-грамотність, що дозволяє представнику аудиторії вільно здобувати та опрацьовувати медіаін-формацію будь-якого формату. Однак, коли мова заходить про соці­альний аспект компетентності, персональних «юзерських» навичок замало.

Соціально компетентна людина може мати високий рівень розви­тку комунікативних здібностей, бути залученим до різноманітних ви­дів діяльності, однак мати слабкий рівень технічних користувацьких навичок. Відмінність в тому, що соціальна компетентність стимулює до самонавчання та таким чином - підвищення користувацької ком­петентності - набагато активніше, ніж персональна компетентність. Зазвичай реципієнт зупиняється на пасивному щаблі розвитку компе­тентності - отримання та споживання.

З метою точнішого розуміння вищезазначеного було створено таку таблицю, яка класифікує критерії, дії, індивідуальні розміри навичок та асоційовані види діяльності:

Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції

11

Компе­тент­ність

Дія

Індивідуальний розвиток навички

Асоційовані види діяльності

 

Технічні навички,

 

х

X я

оперування медіа-

 

ористув икорист

ресурсами з метою

 

ш

 

ефктивно застосу­вання медіаінстру-

 

S X

« «

ментарію мережі

 

X Щ

f—і

ІННЯ

Когнітивні здібнос-

 

 

 

ті, вміння:

Використання по-

 

юзу мі

повязані із набуттям

середництвом інстру-

 

 

знань та семіотич-

ментарію

СОНАЛ KOI

 

ною оперативною

 

 

ттичн

ефективністю - ко­дування, декодуван-

 

Рч

н

 

ня, інтерпретація,

 

X

 

оцінка медіатексту

 

СОЦІАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ

Комунікація

Комунікативні на­вички:

Вміння взаємодія­ти з іншими через інструментарій медіа та створювати мережу контактів, постійних комуніка-торів.

Побудова соціальних відносин,

Media Networking, участь у громадському житті, активна громад­ська позиція, ство­рення та дистрибуція через нові медіа якісно нового контенту, ство­рення медіаресурсу

^ створення контент-проектів, наприклад, ведення власного блогу - персонального чи професійного. Такі елементи компетентнос­ті представника аудиторії унеможливлює вплив на нього як на ква-зісуб'єкта і робить маніпуляцію марною справою. В такому аспекті аудиторія - це автори, яким є, що сказати внаслідок роботи медіа чи то для медіа. Уникаючи посередництва та маніпуляції, аудиторія елек­тронних засобів масової інформації перетворюється на безпосередніх авторів тексту у різноманітних сферах суспільного життя, проектую­чи свою власну мультидискурсність реальності, при цьому аудиторія та кожен користувач окремо виходить із власних актуальних інформа­ційних потреб та зацікавлень.

Індивідуальна компетентність розділяється на:

^   користувацьку компетентність або медіаграмотність.

12     Нова інформаційна ситуація та тенденції альтернативного розвитку ЗМК в Україні

^   критичне розуміння.

Медіаграмотність, безумовно, не має професійної спрямованос­ті, а, як правило, інтегрується в різноманітні прошарки освіти, при­наймні такий досвід притаманний Європі. Українське середовище зобов'язане займатися самоменеджментом та дбати на персонально­му рівні про медійну компетентність в силу потреби повноцінно ді­яти та комунікувати, при цьому основним засобом набуття медійної грамотності стає ніщо інше, як сам медіатекст. Він має ряд стійких характеристик, пов'язаних із функціональною визначеністю сучас­них засобів масової інформації. Сюди варто віднести мовну специфі­ку медіатекстів (вона розрахована на масову аудиторію), динамічний характер, що виявляється на внутрітекстовому, надтекстовому та гі-пертекстовому рівнях; багатоплановість, багатодискурсність, поліфо­нічність, гетерогенність та інтегральність, що обумовлено розвитком нових інформаційних технологій і конвергентністю засобів масової комунікації, а також соціально-регулятивну природу медіатекстів як унікального засобу репрезентації та інтерпретації реальності [10, 29].

Нормальний рівень (збалансований) медійної грамотності іденти­фікується через:

1) використання інтернету,

2) накопичення новинних повідомлень посередництвом нових медіа;

3) читання книг в мережі;

4) використання мобільного інтернету. Високий рівень грамотності в сфері медіа - це:

1) купівля-продаж через мережу;

2) новинна забезпеченість через інтернет-ЗМК;

3) довіра до нових медіа;

4) інтернет-банкінг.

Критичне розуміння на сьогодні є тим, що світова спільнота, ЮНЕСКО, Європейська комісія визначають за ціль медіаосвіти [12]. Якщо ви можете критично реагувати на медіатексти і підтверджувати це власним аналізом, ви можете вважати себе медійно компетентними. Направду може здатися, що власне всі і вся критикують і що ЗМК дав­но втратили довіру аудиторії, однак, зважаючи на відсоткове співвідно­шення -результатів опитування тотальна довіра і беззахисність перед вміло побудованими і організованими текстами стають для реципієнтів правдою, при чому безсумнівною. Щось на зразок цього спостеріга­ється в свідомості користувачів традиційних медіа і нівелюється ав­торством он-лайн. Практично медіатексти перетворюються на статику, суб'єктивні думки - на обєктивні факти, а самі ЗМК - на second-hand.

Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції

Соціологічне дослідження доводить, що показники медіаком-петентності, що розвинуті в реципієнтів найслабше, - критичність сприйняття та оцінка медіатекстів.Схильність до мулитидискурсності ЗМК - дуже слабка:

• 57% опитаних надають перевагу осмисленню лише однієї тема­тики;

• 43% самі обирають достатню кількість джерел;

• 7% відповіли, що уникають ЗМК в силу нездатності виявити ма­ніпулювання;

• лише 7% опитаних ведуть блог;

• 30%- беруть участь в обговореннях на форумах ЗМК,

• 1% займається медіажурналістикою,

• 53,3% відповіли, що такі види діяльності не мають місця у їхньо­му робочому графіку.

Критичне розуміння має три компоненти, це - інтерпретація, за-ння та поведінка. Інтерпретація передбачає вміння послуговуватися усіма можливими когнітивними навичками для обробки медіатек­стів: читання, класифікація друкованих та аудіовізуальних текстів, класифікація веб-ресурсів, розуміння системи інтеракції та процесу функціонування та призначення медіатекстів. Наступний компонент передбачає знання в сфері захисту права інтелектуальної та суміжних прав, сприйняття та виділення трьох рівнів змісту текстів. Поведінка таким чином є відображенням психології сприйняття та інтерпретації медіатекстів та ресурсів нових медіа загалом.

Специфіка показників медійної компетентності молоді є фактаж-ним та психологічним фундаментом транснаціональних стратегій управління смислами і дозволяє в максимально короткий термін коре­гувати психологічний та інтелектуальний рівень кожної особистості окремо і країни в цілому в такий спосіб, що уможливлює прогнозу­вання бажаного сценарію подій всередині держави і досягнення кін­цевої мети - прийняття рішення вигідного для стратега.Через нові ме­діа це зробити набагато складніше, але вразливим місцем лишається державна підтримка, фактори середовища.

Медійна компетентність аудиторії розвивається самоорганізовано і в міру особистісної потреби. Такі поняття як медіаосвіта, політика медійної грамотності держави та й сама медіакомпетентність досі є українськими лінгвістичними маркерами, які не знаходить пошуко­вий агрегатом: будь то Google чи щось інше. Практично так стерео­типно зікінчується будь яка дискусія на тему ЗМК проти соціуму чи соціум супроти ЗМК. Між ними -медійна компетентність аудиторії.

Зважаючи на таку ситуацію, не варто недооцінювати аудиторну заан-гажованість процесами «знати, бути і впливати», адже саме це стиму­лює користувачів до самовдосконалення і life-long learning.

Розумна аудиторія - це самозахист від маніпулювання, інсталяції смислів у системі світосприйняття кожної представника аудиторії, компетентна аудиторія - це ще й стимулятор зміни суспільства, систе­ми важливостей та власне медіаіндустрії як такої.

Література:

1. Гудилина, С. И. Как мы воспринимаем медиа [Текст] //Образовательные технологии XXI века: информационная культура и медиаобразование / Под ред. С. И. Гудилиной, К. М. Тихомировой, Д. Т. Рудаковой. М: Изд-во Рос. академии образования, 2010. - С. 11-18.

2. Гура, В. В. Теоретические основы педагогического проектирования личностно-ориентированных электронных образовательных ресурсов и сред [Текст] : монография / В. В. Гура, С. А. Сафонцов, Г.Ф. Гребенщиков. - Ростов-на-Дону : Изд-во Южного федерального ун-та, 2007. - 320 с.

3. Запевалина О.В. К вопросу о компетентности и компетенции в рос­сийской педагогике (в контексте медиаобразования) [Текст] / О.В. Запева­лина // Юбилейный год. Кафедра педагогики ИГЛУ: история и современ­ность / Отв. ред. О. А. Лапина, Л. А. Иванова. Иркутск: Изд-во Иркут. гос. лингв, ун-та, 2008. - С.105-111.

4. Федоров, Олександр. Медіакомпетентність особистості: від терміну до показників [Текст] / О. Федоров // Інновації в освіті. - 2007. - №10. -С. 75-108.

5. Хлызова, Н. Ю. Средства массовой информации и средства массо­вой коммуникации как основные понятия медиаобразования [Текст] / Н.Ю.Хлызова // Средства массовой информации в современном мире. Молодые исследователи: Материалы VII межвузовской конференции сту­дентов и аспирантов (28 февраля - 1 марта 2008 г.) / под ред. Л.П. Громовой; сост. О.А. Никитина. - СПб., 2008. - С. 288-290.

6. Chesebro, James. Text, narration, and media [Electronic Resourse] / James W. Chesebro // Informaworld: Taylor and Francis Group. - Mode of access : http://www.informaworld.com/smpp/content~content=a912094586&db=all. -Tide from the screen.

7. European Parliament resolution of 16 December 2008 on media literacy in a digital world (2008/2129(INI) [Electronic resourse] . - Mode of access: http:// www.mediagram.ru/documents/. - Title from the screen.

8. Kelleher, Tom. Organizational Blogs and Human Voice: Relational Strategies and Relational Outcomes [Electronic Resource] / Barbara Miller // Journal of Computer-Mediated Communication, 2010. — №1. - Mode of access :. http://jcmc.indiana.edu/volll/issue2/kelleher.html Title from the screen.

Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції

15

9. Kellner, Douglas. Comprehensive view of concept for media literacy [Electronic resourse] / Douglas Kellner, Jeff Share // Informaworld: Taylor and Francis Group. - Los Angeles, 2010. - Mode of access : http://www.informaworld. com/smpp/content~content=a723592750&db=all. - Tide from the screen.

10. Knyazev, Alexandr. Encyclopaedia of Mass Media. Journalism and Linguistics, Communication science and Law, History of Journalism and Technology et cetera: definitions, terms, conceptions, information materials [Text] / Alexandr Knyazev - Bishkek: KRSU Publishing, 2002. — 164 p. — ISBN-9967-405-96-1

11. Schmidt, Jan. Blogging practices: An Analytical Framework [Electronic resource] / Jan Schmidt // Journal of Computer-Mediated Communication, 2009. -№17. - Mode of access : http://jcmc.indiana.edu/voll2/issue4/schmidt.html. -Tide from the screen.

12. Study Assessment Criteria for Media Literacy Levels [Electronic Resourse] : Final Report / EAVI for the European Commission. - Brussels, 2009/ - Mode of access :http://ec.europa.eu/avpolicy/media_literacy/docs/studies/ eavi_study_assess_crit_media_lit_levels_europe_finrep.pdf.

Страницы:
1 


Похожие статьи

К Талашук - Аналіз використання комунікативних технологій у діалозі україна-нато

К Талашук - Глобальні трансформації

К Талашук - Медійно компетентна аудиторія нових медіа