О Пісоцький - Когнітивний стиль як чинник розвитку інтелектуального потенціалу майбутнього практичного психолога - страница 1

Страницы:
1  2  3 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.Драгоманова

ПІСОЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ

УДК 159.922.6

КОГНІТИВНИЙ СТИЛЬ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАЙБУТНЬОГО ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

Спеціальність 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі практичної психології Інституту педагогіки і психології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор

Пов'якель Надія Іванівна,

Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова,

завідувач кафедри практичної психології.

Офіційні опоненти:     доктор психологічних наук, професор,

Саннікова Ольга Павлівна,

Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,

завідувач кафедри загальної і диференційної психології

кандидат психологічних наук, доцент,

Музика Олександр Леонідович,

Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка,

декан соціально-психологічного факультету

Захист відбудеться 16. 04. 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.10 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул.. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий „  12    "       березня_2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Л.В.Долинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реалії соціального життя нашого суспільства, зовнішньополітичний курс України на інтеграцію до європейської спільноти, а також реформування системи вищої освіти у відповідності до вимог Болонського процесу детермінують зміни, які стосуються підготовки майбутніх фахівців, зокрема практичних психологів. Суспільно-політичні, економічні обставини у поєднанні з перенасиченим інформаційним середовищем передбачають наявність у студентської молоді розвиненого інтелектуального потенціалу, який забезпечить належне професійне становлення, конкурентноздатність на ринку праці, соціальну та фахову компетентність при вирішенні завдань психологічної практики. Водночас в юнацькому віці (студентський період) спостерігаються активні процеси розвитку, переструктурування та інтеграції інтелектуальних компонентів. Це зумовлює актуальність дослідження професійного становлення майбутніх практичних психологів на нинішньому етапі розвитку суспільства як в цілому, так і з позицій власне особистісних аспектів становлення юнака.

У працях вітчизняних психологів проблема професійного становлення особистості знаходить своє вирішення шляхом виявлення передумов розвитку особистості фахівця, виокремлення чинників професійного зростання (О. О. Бодальов, А. О. Деркач, Є. О. Климов, Л. К. Маркова, С. Д. Максименко, Л. Е. Орбан-Лембрик, О. О. Реан, М. В. Савчин, І. М. Семенов, О. І. Степанова, Л. П. Ситников та ін.), розкриття концептуальних положень щодо вузівської підготовки майбутніх практичних психологів (І. С. Булах, Л. В. Долинська, В. Г. Панок, Н. І. Пов'якель, Ю. О. Приходько та ін.), розробки принципів   професійної   підготовки   (О. Ф. Бондаренко,   Г. В. Ложкін,   О. П. Саннікова,

H. В. Чепелєва, Н. Ф. Шевченко, Т. С. Яценко та ін.).

Натомість поза увагою дослідників залишається проблема виокремлення психологічного змісту інтелектуального потенціалу практичних психологів, особливостей його розвитку в студентської молоді, чинників формування в умовах педагогічного процесу, серед яких важливе місце належить феномену когнітивного стилю.

Інтерес психологів до проблем розвитку інтелекту та когнітивного стилю зумовлюється їх впливом на різні аспекти поведінки людини (О. Г. Асмолов, Л. Я. Дорфман, В. А. Колга, О. В. Лібін, В. О. Моляко, В. І. Моросанова, В. В. Селіванов, М. В. Смірнов, М. Л. Смульсон та ін.), можливістю прогнозування особливостей спілкування та діяльності особистості в галузі освіти, праці (Г. В. Куценко, О. Л. Музика, В. В. Рибалка, Л. І. Романовська,    І. С. Скотнікова,    А. А. Студенікін,    В. А. Толочек,    М. О. Холодна,

I. П. Шкуратова та ін.), впливом на розвиток професійного мислення майбутніх практичних психологів (Н. І. Пов'якель).

Таким чином, узагальнюючи стан вивчення проблем розвитку інтелекту та когнітивного стилю, слід констатувати недостатню наукову розробленість проблеми зв'язку когнітивного стилю та інтелектуального потенціалу майбутніх практичних психологів як у теоретичному, так і в практичному аспектах, а також її соціальну значущість, що й зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження "Когнітивний стиль як чинник розвитку інтелектуального потенціалу майбутнього практичного психолога".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконується у межах комплексної науково-дослідної теми кафедри психології і педагогіки, кафедри практичної психології інституту педагогіки і психології НПУ імені М. П. Драгоманова "Удосконалення підготовки психологів на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях: бакалавр, спеціаліст, магістр" наукового напрямку "Зміст освіти, форми, методи й засоби підготовки вчителів". Тема дисертації затверджена Вченою Радою НПУ імені М. П. Драгоманова (протокол №5 від 27 січня 2005 р.) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 27 червня

2006 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у виявленні психологічних особливостей, закономірностей та характеристик когнітивного стилю як чинника розвитку інтелектуального потенціалу майбутніх практичних психологів, а також в обґрунтуванні умов, створенні та апробації програми розвитку інтелектуального потенціалу студентів-психологів.

Об'єкт дослідження - психологічні чинники розвитку інтелектуального потенціалу сучасного студентства.

Предмет дослідження - психологічні особливості та закономірності когнітивного стилю як чинника розвитку інтелектуального потенціалу майбутнього практичного психолога.

Відповідно до об'єкта, предмета й мети були сформульовані основні гіпотези дослідження:

• психологічні особливості та закономірності когнітивних стилів знаходяться у безпосередньому зв'язку між собою, а також є чинниками розвитку інтелектуального потенціалу майбутніх практичних психологів. Продуктивність когнітивних стилів та їх поєднання зумовлюють підвищення інтелектуального потенціалу майбутнього фахівця.

• інноваційні активні засоби вузівської підготовки фахівців, зокрема цілеспрямовані тренінги, активізують розвиток інтелектуального потенціалу майбутніх практичних психологів.

Обрана мета та висунуті припущення обумовили такі завдання дослідження: 1.Визначити психологічний зміст інтелектуального потенціалу та з'ясувати базові когнітивні стилі майбутніх практичних психологів, їх види і психологічні особливості.

2.Виявити психологічні особливості розвитку інтелектуального потенціалу та когнітивних стилів майбутніх практичних психологів у процесі вузівської підготовки, з'ясувати зв'язки між базовими когнітивними стилями та визначити їх взаємозалежність з інтелектуальним потенціалом майбутніх фахівців.

3.З'ясувати психолого-педагогічні умови цілеспрямованого впливу інноваційних активних засобів вузівської підготовки фахівців на продуктивність когнітивних стилів та їх можливості в підвищенні інтелектуального потенціалу майбутніх практичних психологів. 4.Розробити програму вдосконалення психологічних характеристик когнітивних стилів як чинника розвитку інтелектуального потенціалу майбутніх практичних психологів в системі вузівської підготовки.

Методи дослідження. У дисертації використовується комплекс теоретичних і емпіричних методів, що відповідають змісту проблеми та етапам дослідження Зокрема для розв'язання поставлених завдань й перевірки висунутих припущень було застосовано теоретико-методологічний аналіз проблеми, систематизація наукових літературних джерел, порівняння, узагальнення даних, теоретичне моделювання, спостереження, констатувальний і формувальний експерименти. Застосовувався комплекс тестових методик: рангові ґратки (РТРК Дж. Келлі), тест структури інтелекту (TSI Р. Амтхауера), тест для діагностики інтелектуальної продуктивності (Ф. Картер, К. Рассел), тест встановлення відповідностей (ТВВ Дж. Кагана), тестові задачі ("Вирішення арифметичних задач" В. Лачинсів), опитувальник імпульсивності В. Лосєнкова, опитувальник ригідності (С. В. Ковальов), опитувальник рефлексії О. В. Карпова, тест інтелектуальної гнучкості (Р. Ахмеджанов), методика М. Холодної "М'яч". У роботі використовуються інноваційні активні методи навчання та методи математичної статистики і комп'ютерної обробки (статистичний пакет SPSS, версія 11.5) експериментальних результатів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

• вперше автором здійснено інтегроване вивчення інтелектуального потенціалу майбутніх практичних психологів у контексті його взаємозв'язку з когнітивним стилем; виявлено значущі зв'язки між когнітивними стилями різної інформаційної модальності та встановлено їх взаємозалежність з інтелектуальним потенціалом студентів-психологів; обґрунтовано та експериментально перевірено психолого-педагогічні умови ефективного застосування тренінгу інтелектуального потенціалу психологів (ТІПП);

• розширено та доповнено уявлення про психологічну сутність, зміст та провідні компоненти інтелектуального потенціалу та когнітивного стилю як чинника його розвитку; психологічні характеристики та особливості розвитку інтелектуального потенціалу й когнітивного стилю майбутніх практичних психологів у процесі їх вузівської підготовки;

• набуло подальшого розвитку знання з проблематики психологічного змісту інтелектуального потенціалу, уявлення про цінність взаємозв'язку характеристик когнітивних стилів та інтелектуального потенціалу особистості.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблений і апробований у дисертаційному дослідженні психодіагностичний комплекс та авторська програма тренінгу інтелектуального потенціалу психологів можуть бути використані викладачами ВНЗ при підготовці майбутніх практичних психологів, у виховній роботі зі студентами, у процесі викладання курсів із загальної психології, психології особистості, психологічних тренінгів особистісного зростання, з психології інтелекту.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення дисертації доповідалися й отримали схвалення на розширених засіданнях кафедри практичної психології НПУ імені М. П. Драгоманова, наукових звітних конференціях НПУ імені М. П. Драгоманова та НДУ імені Миколи Гоголя (Київ, Ніжин 2004, 2005, 2006). Результати дослідження апробовано на наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції "Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми" (Київ, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми соціалізації особистості в сучасних умовах" (Чернігів, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми профорієнтації в неперервній освіті" (Кам'янець-Подільський, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми становлення фахівця-психолога у процесі вузівського навчання" (Ніжин, 2006), міжнародній науково-практичній конференції "Генеза буття особистості" (Київ, 2006), Другій Міжнародній науково-практичній конференції "Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми" (Київ, 2007), Всеукраїнській науковій конференції "Психосоціальний розвиток особистості: формування життєвих перспектив" (Рівне, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції "Когнітивні процеси та творчість" (Одеса, 2007), X Всеукраїнській науково-практичній конференції "Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції" (Київ, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції "Методологія та технології практичної психології в системі вищої освіти" (Київ, 2007).

Результати дисертації впроваджено автором у навчально-виховний процес підготовки майбутніх фахівців у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова (Довідка № 07-10/2007 від 06.11. 2007р.); Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя (Довідка № 04/1551 від 30.10.2007р.); Мукачівському технологічному інституті (Довідка № 1993 від 30.10.2007р.); Ніжинському обласному педагогічному ліцеї Чернігівської обласної ради (Довідка № 153 від 22.10.2007р.)

Публікації. Результати дослідження висвітлені в 11 публікаціях автора, в т. ч. 9 статтях та у 2 матеріалах конференцій. У наукових фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України, опубліковано 8 статей.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку основної використаної літератури (327 найменувань, із них 17 -іноземною мовою), додатків (14). Основний зміст викладено на 170 сторінках комп'ютерного набору. Робота містить 28 таблиць, 24 рисунки на 20 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 247 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу й завдання дослідження, теоретичні та методичні підходи. Висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи. Наведено відомості про апробацію й впровадження результатів дослідження та структуру дисертації.

У першому розділі - "Теоретичні засади вивчення когнітивних стилів як чинника розвитку інтелектуального потенціалу майбутніх практичних психологів" - подано результати теоретичного аналізу проблеми дослідження інтелектуального потенціалу майбутніх практичних психологів, аналіз особливостей вивчення когнітивного стилю в структурі індивідуальності; з'ясовано психологічний зміст інтелектуального потенціалу майбутнього практичного психолога; виокремлено базові когнітивного стилю майбутнього фахівця у галузі практичної психології в якості чинників розвитку його інтелектуального потенціалу. У розділі систематизовано численні дослідження науковців із психології індивідуальних відмінностей з виокремленням особистісного, діяльнісного, когнітивного й стильового підходів, що дозволяють аналізувати проблему розвитку інтелекту та його основних чинників у взаємозв'язку із професійною діяльністю практичного психолога.

Аналіз сучасних досліджень дозволяє розглядати інтелектуальний потенціал як одну із характеристик інтелекту особистості (Л. Ф. Бурлачук, Л. М. Веккер, В. О. Моляко, О. П. Саннікова, О. В. Скрипченко, В. В. Суворов, Л. І. Фомічова та ін.) й одночасно вказує на необхідність більш детального розгляду його сутності, психологічного змісту й чинників розвитку.

У радянській психології фундаментальні дослідження інтелекту пов'язані з вивченням здібностей людини. З часом виокремилося три основні напрямки: психофізіологічний, діяльнісний та підхід, який розглядав мислення як основний структурний елемент інтелекту. Значна увага приділялася чинникам розвитку інтелектуального потенціалу особистості, що сприяло виникненню в психологічній науці особистісного підходу, де інтелект розуміється як цілісний феномен індивідуальних івікових характеристик, своєрідних для кожної людини, а його функціонування визначається особистісними властивостями. У зарубіжній психології дослідження інтелекту здійснювалося у двох напрямках: дослідження інтелекту як цілісного феномену, що має ієрархічну будову та дослідження інтелекту як множини незалежних інтелектуальних компонентів. Принципові протиріччя тестології зумовили появу великої кількості теорій, які збагатили уявлення про сутність інтелектуального потенціалу, його компоненти, їх функціональну єдність й підкреслюють, що структурні складові та їх психологічний зміст є специфічними для конкретної професійної галузі.

Науковці відмічають, що інтелектуальний потенціал майбутнього практичного психолога спрямований на визначення чинників того чи іншого психологічного явища, що передбачає проникнення у внутрішню, приховану психологічну реальність. Психологічний зміст структурних компонентів феномену повинен підпорядковуватися окресленому завданню, що дозволяє сформулювати висновок: інтелектуальний потенціал майбутнього фахівця у галузі практичної психології розглядається як складне психологічне явище взаємопов'язаних між собою якісних компонентів інтелекту, що утворюють структуру і несуть на собі відбиток специфіки навчально-професійної й майбутньої фахової діяльностей, професійно-психологічних завдань практики, і спрямований на удосконалення відображення, проектування й опредметнення результатів життєдіяльності у процесі становлення професіонала.

Питання підвищення інтелектуального потенціалу також аналізується науковцями у зв'язку із проблемою впровадження активних методів навчання в процес вузівської підготовки фахівців. Для майбутніх практичних психологів вони також становлять цінність: сприяють особистісному і професійному зростанню. Дослідження науковців свідчать про ефективність інтегрованого впливу комплексу активних методів, що відображається в прагненні вчених практиків об'єднати їх в спеціальні технології розвитку з метою їх комплексної дії на властивості особистості, в тому числі й на характеристики інтелекту.

Специфіка дослідження зумовила детальний аналіз сучасних досліджень, які вивчають особливості розвитку інтелектуального потенціалу в студентському віці. У науковому доробку українських і російських вчених відмічається унікальність і сенситивність етапу щодо вдосконалення психологічних характеристик інтелектуальної сфери майбутнього фахівця. Проведені емпіричні дослідження особливостей інтелектуального потенціалу в студентському віці вказують на існування відмінностей у структурі інтелекту, його компонентного складу в студентів-психологів, сформованості у порівнянні з майбутніми фахівцями інших професійних орієнтацій і водночас підкреслюютьнедостатній рівень розвитку інтелектуального потенціалу, що має негативний вплив на процес вузівської підготовки майбутніх психологів.

У зарубіжній і вітчизняній психологічній науці звертається особлива увага на проблему взаємозв'язку інтелекту й когнітивного стилю, який є одним із чинників розвитку інтелектуального потенціалу. Спільним аспектом розгляду феномена когнітивного стилю у психологічній науці є його віднесеність до індивідуальності у якості чинника, який опосередковує стосунки особистості із навколишньою дійсністю й проявляється в продуктивних характеристиках діяльності. Найбільш цінною є його властивість, яка полягає в інтеграції взаємозв'язків з компонентами індивідуальності, що дозволяє його розглядати у якості чинника розвитку характеристик особистості, в тому числі й інтелекту.

Особливості дослідження когнітивного стилю науковцями відображені у класифікаціях параметрів феномену ("поленезалежність - полезалежність", "рефлексивність

- імпульсивність", "аналітичність - синтетичність", "ригідність - гнучкість", "абстрактність

- конкретність", "толерантність - нетолерантність", "вузькість - широта категорії", "деталізованість - цілісність", "інтернальність - екстернальність", "простота - складність") та виокремленні їх універсальних продуктивних характеристик, які вказують на зв'язок з інтелектом особистості. Пошук базових параметрів когнітивного стилю майбутніх практичних психологів сприяв уточненню більшості психологічних характеристик стильових конструктів і формуванню висновку щодо їх розвитку й удосконалення в студентському віці.

У майбутніх практичних психологів на експериментальному рівні було встановлено взаємозв'язок між стильовими параметрами "поленезалежність - полезалежність" та "рефлексивність - імпульсивність" і відмічено схильність студентів-психологів до рефлексивності (Н. І. Пов'якель). Але нез'ясованими залишаються питання взаємодії стильових феноменів різної модальності: "рефлексивність - імпульсивність", "ригідність -гнучкість", "простота - складність". Взаємозв'язки між їх характеристиками і впливають на розвиток інтелектуального потенціалу майбутніх практичних психологів - припущення що потребувало експериментальної перевірки.

У другому розділі - "Психологічні особливості та закономірності когнітивних стилів та їх взаємозв 'язку з інтелектом " - наводяться результати констатувальної частини дослідження, які вказують на психологічні властивості й закономірності когнітивних стилів і складових інтелектуального потенціалу, на основі експериментальних даних аналізується взаємозв'язок стильових та інтелектуальних феноменів майбутніх практичних психологів.

Наводяться результати експериментального вивчення структури інтелекту, запропонованої Р. Амтхауером. Аналіз динаміки психологічних змін компонентів інтелектусприяв виокремленню особливостей його структури: найбільш розвиненою є мнемічна складова; однакові позиції за рівнем сформованості займають конкретно-практична, лінгвістична, абстрактна й візуальні складові. Мають місце відмінності у сформованості математично-теоретичної, математично-практичної й образно-синтетичної складових інтелекту на різних курсах вузівського навчання. Експериментально виділені особливості структури інтелекту та їх сформованість у майбутніх практичних психологів дозволили встановити, що в навчальному процесі вдосконалюється конкретно-практичний компонент, рівень математично-теоретичного частково знижується, залишаються незмінними характеристики лінгвістичної, оперативної, абстрактної, мнемічної, математично-практичної, візуальної, образно-синтетичної складових інтелекту (за критерієм U Манна-Уітні). Тенденції вказують на недостатній розвиток інтелекту в процесі вузівської підготовки. Зазначені інтелектуальні складові - чинники інтелектуального потенціалу і однаково важливі для майбутніх практичних психологів.

Підкреслюються психологічні особливості виразності компонентів інтелектуального потенціалу майбутніх практичних психологів: найбільш розвиненим є вербальний, далі слідують професійний (практичний аспект), теоретичний, професійний (теоретичний аспект), практичний, просторовий, формальний. Динаміка змін в експериментальних групах дозволяє констатувати слабкі тенденції їх розвитку в процесі вузівської підготовки. Студенти-психологи частково втрачають потенціал формальної складової, натомість вербальна, просторова, професійна (практичний і теоретичний), практична й теоретична складові залишаються незмінними (за критерієм U Манна-Уітні). Такі тенденції можуть мати негативний відбиток на продуктивності інтелектуального потенціалу майбутніх практичних психологів і матимуть негативний вплив на ефективність вирішення теоретичних і практичних завдань у процесі навчальної й фахової діяльності.

Звертається увага на особливості розвитку компонентів структури інтелекту й складових інтелектуального потенціалу за статевими ознаками. Психологічний аналіз структури інтелекту дівчат, а також динаміка психологічних змін інтелектуальних компонентів дозволяє встановити, що в процесі вузівської підготовки розвиваються конкретно-практична й оперативна складові інтелекту, рівень математично-теоретичної знижується, решта складових залишається на одному рівні розвитку. У роботі підкреслюється, що розвивається потенціал вербального й професійного (практичний аспект) компонентів, в той час коли знижуються можливості формального компоненту, а всі інші складові залишаються незмінними. На відміну від дівчат, у юнаків компоненти інтелекту залишаються незмінними. Однак повністю вказати на сталість інтелектуального розвитку не дозволяє динаміка психологічних змін складових інтелектуального потенціалу:втрачається потенціал вербального інтелекту, а інші складові залишаються на одному рівні розвитку. Низька ефективність процесу вузівського навчання, а також суперечливі тенденції в розвитку інтелектуального потенціалу студентів старших курсів можуть бути пояснені відсутністю цілеспрямованого впливу на стильову сферу особистості, зокрема когнітивні стилі. Наявність змін у структурі інтелекту дівчат свідчить про більшу чутливість їх стильової сфери до зовнішніх впливів, ніж у юнаків.

Особлива увага звертається на вивчення когнітивних стилів "рефлексивність -імпульсивність", "ригідність - гнучкість", "простота - складність". У процесі обробки результатів дослідження було виділено групи досліджуваних з особливостями когнітивного стилю "рефлексивність - імпульсивність": студенти-психологи зі стійкими імпульсивними тенденціями, студенти-психологи, які схильні до рефлексивних рішень, та студенти-психологи зі стійкими рефлексивними тенденціями. У виділених групах було здійснено аналіз продуктивності - основної психологічної характеристики стильового феномену. Аналіз динаміки змін показників когнітивного стилю "рефлексивність - імпульсивність" за часом відповіді (рефлексивні тенденції) й кількістю помилок (продуктивність) сприяв встановленню закономірності його розвитку: у процесі вузівської підготовки стильовий феномен змінюється за часом відповіді (зростання рефлексивних тенденцій), а продуктивність залишається сталою як наслідок недостатнього врахування чинників ситуації та їх поєднання для прийняття рішення (за критеріями U 896; U 1164 при р < 0,01); у студентів із стійкими рефлексивними тенденціями розвивається продуктивність стилю, що дозволяє швидко та якісно аналізувати ситуацію й приймати адекватні рішення (за критерієм ф* при р < 0,01). Тенденції розвитку рефлексивності не враховуються в процесі вузівської підготовки, що негативно впливає на продуктивність когнітивного стилю.

Уточнення психологічних характеристик полюсів когнітивного стилю "рефлексивність - імпульсивність" сприяло з'ясуванню того, що у студентів-психологів високий рівень сформованості імпульсивності, яка залишається незмінною, а незначні гендерні відмінності, які спостерігаються у майбутніх практичних психологів молодшого курсу, нівелюються впродовж навчально-виховного процесу. Рівень розвитку рефлексивності вищий за середній і є незмінним в процесі вузівської підготовки (за критерієм U 503 при р < 0,01). Аналіз динаміки розвитку психологічних характеристик рефлексивності у виділених групах дозволив встановити такі закономірності: у студентів-психологів частково збільшується кількість осіб з низьким рівнем сформованості продуктивних характеристик параметру й дещо зменшується кількість майбутніх фахівців із високим рівнем сформованості рефлексивності. До цього можуть спонукати слабкі зв'язки із когнітивним стилем "ригідність - гнучкість", які проявляються в надто повільному йневпевненому аналізі окремих чинників ситуації й відсутністю здатності до об'єднання їх навколо домінуючого критерію, що дозволить прийняти правильне рішення.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

О Пісоцький - Когнітивний стиль як чинник розвитку інтелектуального потенціалу майбутнього практичного психолога