В З Бурчевський - Когнітивне моделювання в стратегічному аналізі страхового бізнесу - страница 1

Страницы:
1 

Фінанси, облік і аудит. 2010. № 16

10. Аудит: теорія і практика: [навчальний посібник] / [Загородній А. Г. та ін.]. — [2-вид., перероб і доп.]. — Львів: Видавництво національного університету «Львівська політехніка», 2004. — 456 с.

11. Бухгалтерський словник / [за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця]. — Житомир: ПП «Рута», 2001. — 224 с.

12. Словник бухгалтера та аудитора / В.П. Пантелеев, О.С. Сніжко; Держ. ком. статистики України, Держ. акад. статистики, обліку та аудиту. — К.: ДП «Інформ.-аналіт. агенство», 2009. — 239 с.

13. Давидов Ю.Г. Облік і контроль непрямих витрат (на матеріалах підприємств харчової промисловості України). Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.04 «Облік і аудит» / Юрій Григорович Давидов. К.: КНЕУ, 2002. — 19 с.

Стаття надійшла до редакції 15.04. 2010 р.

УДК.657.22 В. З. Бурчевський,

канд. екон. наук, доц., доцент кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

КОГНІТИВНЕ МОДЕЛЮВАННЯ В СТРАТЕГІЧНОМУ АНАЛІЗІ СТРАХОВОГО БІЗНЕСУ

Обосновывается использование методологии когнитивного моделирования. Рассмотрены основные этапы когнитивного моделирования в стратегическом анализе страхового бизнеса.

Ключевые слова: когнитивное моделирование, когнитивные карты, оценка факторов.

Substantiates the use of the methodology of cognitive modelling. The main stages of cognitive modelling in strategic analysis of the insurance business.

Keywords: cognitive modelling, cognitive maps, the evaluation factors.

Обгрунтовано використання методології когнітивного моделювання. Розглянуто основні етапи когнітивного моделювання в стратегічному аналізі страхового бізнесу.

Ключові слова: когнітивне моделювання, когнітивні карти, оцінка факторів.

Стратегічний підхід до процесу управління дає змогу підприємствам своєчасно та адекватно реагувати на зміни в середовищі їх функціонування та формувати конкуренті переваги, що в довгостроковій перспективі забезпечать досягнення ними стратегічних цілей. Рішення в цій сфері приймаються на рівні інтуїції керівників підприємств, а тому мають високий ступінь

208ризику. Вказане вимагає розробки управлінського інструментарію щодо прийняття рішень.

Проблеми когнітивного моделювання досліджували відомі вчені: Н. В. Прангішвілі, Н. А. Абрамова, З. К. Авдсева, С. В. Коврига, Д. І. Макаренко, М. М. Шемаєв, Л. Г. Шемаєва та ін.

Разом з тим, аналіз літератури показав наявність невирішених проблем. Це, насамперед, розробка теоретичних основ, методів і методик побудови моделей на базі конгітивного підходу при дослідженні слабоструктурованих систем і ситуацій, у тому числі в страховому бізнесі.

Метою статті є обгрунтування застосування методології конгітивного моделювання у стратегічному аналізі страхового бізнесу, розробка основних етапів конгітивного моделювання.

За останні роки в світі різко збільшилась кількість техногенних катастроф, аварій і стихійних лих. Результати дослідження, проведеного мюнхенським перестрахувальним товариством, показали, що майновий збиток у результаті природних катастроф виріс за останнє століття в десятки разів. У якості основних причин наводиться ріст населення, густота заселення окремих районів (мегаполіси), а також зростаюча роль технічних факторів. Крім того, збільшується в процесі глобалізації відкритість країн і регіонів, зникає значна кількість торгових, інвестиційних та інших бар'єрів та кордонів, що призводить до інтеграції як сектору ринку, так і окремої компанії. Результатом цих процесів являється збільшення конкуренції на ринку страхування, необхідність у розробці нових та модифікація уже існуючих страхових продуктів, необхідність адаптування до нових умов функціонування.

При сьогоденній ситуації зростаючій невизначеності і нестабільності процеси управління страховими компаніями, освоєння нових страхових ринків, розробка і впровадження нових страхових продуктів здобувають, з одного боку, все більшу важливість, з іншої — складність. У результаті, звичайні методи аналізу не відповідають потребам страховика і виникає проблема пошуку нових, більш відповідних сучасним умовам методів моделювання діяльності страхового бізнесу. До числа особливостей страхування, які обумовлюють необхідність пошуку ефективних методів управління страховим бізнесом, також відносяться:

— соціальний характер страхової діяльності;

209

складність, а часто і неможливість, точної оцінки витрат у момент продажу страхового продукту;

наявність значних негативних зовнішніх ефектів у разі неплатоспроможності страхових компаній тощо [1].

Таким чином, страховий бізнес належить до слабо структурованих систем. Важкість моделювання складних систем заключається, по-перше, в тому, що при моделюванні доводиться враховувати значну кількість взаємозв'язаних між собою факторів, оцінка яких не завжди є легким завданням, і, по-друге, в тому, що наявність даних про минулу поведінку системи здебільшого не дозволяє спрогнозувати її майбутню поведінку.

Багато спроб формалізувати слабо структуровані процеси традиційними (наприклад, операційними) методами закінчувались тим, що моделі останніх ставали настільки абстрактними, що переставали адекватно відображати дійсність. Крім того, прагнення до точності призводить до того, що такі дослідження зосереджуються виключно на тих завданнях, які піддаються суворому математичному вирішенні. Більшість проблем, з якими зустрічаються сучасні соціально-економічні системи, відносяться саме до класу слабо структурованих. Для їх дослідження та ефективного рішення необхідно відмовитись від вимог чіткості та допустити приблизні результати. В даних випадках потрібно застосовувати методи якісного моделювання, засновані на «м' яких» розрахункових процедурах та які дозволяють на якісному рівні описувати та досліджувати слабо структурні системи та ситуації.

Одним із активно розвиваючих у даний час напрямків є когнітивне моделювання, тобто моделювання, засноване на створенні та дослідженні когнітивних карт ситуацій, які в широкому розумінні представляють собою схематичний, спрощений опис фрагментів функціонування бізнесу, що відноситься до конкретної проблемної ситуації. Для математичної формалізації та дослідження когнітивних карт застосовується нечітка логіка, теорія графів та теорія матриць.

Узагальнюючи наявні розробки [2—5], ми передбачаємо наступні 4 основні етапи моделювання стратегії розвитку страхової компанії.

Етап А. Когнітивна структуризація.

Етап включає сбір, аналіз та синтез (структуризацію) інформації і побудову когнітивної моделі, яка описує функціонування та зовнішні умови страхової компанії.

210

Етап побудови когнітивної моделі:

а) формулювання задачі та мета дослідження;

б) збір, систематизація, аналіз існуючої статистичної і якісної інформації з проблем;

в) виділення факторів, які характеризують проблемну ситуацію;

г) виділення базових (основних) факторів, які описують сутність проблем. Виділення у сукупності базових факторів цільових фікторів. Наприклад, «Обсяг збору премій», «Стійкість», «Рентабельність (збитковість)», «Конкурентоспроможність» тощо;

д) визначення факторів, які впливають на цільові фактори, наприклад, ціна (тариф), кількість страхових продуктів, величина статутного фонду, кількість клієнтів та ін.;

е) групування факторів по блокам. Об'єднуються в один блок фактори, які характеризують дану сферу проблеми і процеси у цій сфері. Варіанти блоків: мегасередовище, мікросередовище, внутрішнє середовище (яке в свою чергу ділиться на підблоки, наприклад, «маркетинг», «страхові продукти»);

є) визначення зв'язку між факторами:

— визначення зв'язку між блоками факторів. Це дає можливість визначити основні напрямки впливу факторів різних блоків один на одного;

з) визначення зв' язків факторів у середині блоку:

— визначення напрямку впливу між факторами;

— визначення характеру впливу (позитивно чи негативно)

— визначення сили впливу факторів;

— визначення зв' язків між факторами різних блоків. Структуризація інформації проводиться з метою формування

множини базових факторів Х = 1x1, х2.....хп} і визначається

причинно-наслідкових відношень між ними. Для кожного фактора встановлюється його «тенденція» — сила зростання показника, який характеризує об'єкт, явище або процес, який асоційований з даним фактором. Для причинно-наслідкових відношень визначається характер (позитивний або негативний) та сила зв' язку між базисними факторами. Значення відповідних параметрів задаються у лінгвістичній шкалі, кожному із них ставиться у відповідність число в інтервалі від -1 до +1.

Множина базисних факторів, причинно-наслідкові відношення між ними і параметри факторів та відношень визначаються за результатами аналізу мегасередовища (PEST-

211аналізу, STEEP-аналізу), мікросередовища, а також внутрішнього аналізу та SWOT-аналізу страхового бізнесу.

Когнітивна модель формально представляє собою зважений орієнтований гріф G = (X, А), де Х — множина вершин, яка відповідає множині базисних факторів, А — множина дуг, які відображають безпосередній вплив факторів один на однго. З гріфом G асоціюється матриця суміжності Аг. Елемент АН матриці Аг характеризує вплив факторів фактора Хі на фактор Х].

Етап Б. Структурний аналіз когнітивної моделі.

Структурний аналіз когнітивної моделі представляє собою оцінку цілей управління та протиріччя, управління та узгодження з цілями, ефективність інтегрального впливу управлінських факторів на цільові.

Етап В. Сценарне моделювання.

Моделювання проводиться по трьом основним напрямкам:

1) прогноз розвитку системи без впливу на процес;

2) прогноз розвитку системи з обраним комплексом заходів;

3) синтез комплексу заходів для досягнення необхідної зміни системи;

Етап Г. Оцінка і інтерпретація результатів моделювання.

Для оцінки ефективності управлінських рішень може використовуватися система показників (ступінь досягнення цілі тощо).

Основні задачі, які вирішуються в рамках когнітивного аналізу і моделювання:

1) прогнозування;

2) вибір альтернативних корпоративних і функціональних стратегій страхових компаній;

3) пошук напрямків розвитку.

Основними перевагами когнітивного моделювання є:

1) значне зменшення часових та трудових затрат при розробці моделі;

2) виявлення наявних взаємозв'язків між процесами і явищами;

3) синтезування системи бізнесу у взаємозв'язках;

4) наявність переваг імітаційної моделі.

До недоліків когнітивної моделі відносять недостатньо розроблений комплекс методик формування моделей, а також те, що отримані результати можуть бути не точними.

212

Когнітивне моделювання сьогодні може використовуватися для вирішення відповідного класу задач, пов'язаних зі стратегією страхової компанії, наприклад:

а) обгрунтування виходу на нові ринки (наприклад, Тернопільська, Івано-Франківська області);

б) реагування на зміну зовнішніх факторів (фінансова криза);

в) прийняття рішення про випуск нових продуктів (програм);

г) прогноз результатів управлінських рішень.

Література

1. Грушанина М. Использование метода когнитивного моделирования для оценки и анализа развития страхового бизнеса / М. Грушанина // Страховое дело. — 2004. — № 7. — С. 9—16.

2. Хрусталев Е., Макаренко Д. Когнитивные технологи в теории и практике стратегического управления (на примере оборонно-промышленного комплекса) // Проблемы теории и практики управления. — 2007. — № 4. — С. 25—33.

3. Ерохин Д. В., Лагерев Д. Г., Ларичева Е. А., Подвесовский А. Г. Моделирование инновационного механизма предприятия с применением нечетных когнитивных карт // Менеджмент в России и за рубежом. — № 2006. — № 3. — С. 95—111.

4. Максимов В. И. Структурно-целнвой анализ развития социально-экономических ситуаций // Проблеми управления. — 2005. — № 3.

5. Максимов В. И., Корноушенко Е. К., Качаев С. В. Когнитивные технологии для поддержки принятия управленческих решений (http:// www. iis.ru /events /19981130/maximov.ru.html).

Стаття надійшла до редакції 15.05. 2010 р.

УДК657 С. М. Галенко,

аспірант кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

213

Страницы:
1 


Похожие статьи

В З Бурчевський - Когнітивне моделювання в стратегічному аналізі страхового бізнесу