Л П Гордієнко - Ключові аспекти нормативного обліку обсягів незавершеного виробництва на промислових підприємствах - страница 1

Страницы:
1 

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

УДК 657

Л. П. Гордієнко,

асистент кафедри обліку підприємницької діяльності, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ НОРМАТИВНОГО ОБЛІКУ ОБСЯГІВ НЕЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Розглянуто аспекти методології нормування витрат на виробництво продукції. Дано визначення нормативного обліку витрат незаверше­ного виробництва, як необхідного елементу для розрахунку нормати­ву оборотних засобів. Запропоновано способи застосування норма­тивного обліку НЗВ.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: незавершене виробництво, нормування витрат, нормативний облік, витрати.

У процесі формування ринкового середовища завданням будь-якого підприємства стає забезпечення оптимізації витрат на ви­робництво. Проблема набуває особливого значення для вітчизня­них виробників, оскільки лише за умов ефективного використан­ня виробничих ресурсів є можливим виживання підприємств у складний перехідний період і досягнення поступального розвит­ку з метою зайняття стійких позицій на внутрішньому і зовніш­ньому ринках.

Раціональне використання ресурсів на промисловому підпри­ємстві забезпечує його високу конкурентоспроможність незалеж­но від галузі діяльності. Тому, в умовах постійних змін ринково­го середовища головним завданням будь-якого промислового підприємства є оптимізація витрат на виробництво продукції. Основою для цього є застосування нормативного методу обліку та управління витратами. А оскільки незавершене виробництво у загальних витратах займає ще значну частку, то високу актуаль­ність на даний час має необхідність дослідження проблем норма-

© Л. П. Гордієнко, 2008

290тивного обліку обсягів незавершеного виробництва на промисло­вому підприємстві.

При вивченні наукових джерел встановлено, що проблематика обліку незавершеного виробництва знайшла своє відображення у роботах таких науковців, як О. І. Белінська, С. Ф. Голов, В. Г. Мар­шал, Т. І. Матвеєва, П. І. Савічев, В. В. Сопко, С. Ф. Покро-пивний, Ф. Ф. Чайкін, Л. М. Чернелевський, М. Г. Чумаченко, А. А Шапченко та ін. [6].

Однак результати впровадження найпоширеніших систем обліку вказують на наявність проблем у визначенні обсягів незавершеного виробництва та їх обліку.

Виходячи з існуючих груп проблем, метою данної статті є наукове обгрунтування раціональної організації й удосконалення нормативного обліку витрат обсягів незавершеного виробництва на виробничому підприємстві.

Вважають, що незавершене виробництво — це частина оборот­ного капіталу підприємства, що вкладена у результати виробниц­тва, які за технологічними ознаками не можуть бути віднесені до готової продукції [2]. Нормування витрат — це процес визначен­ня суми грошових коштів, які вкладаються в мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей для забезпечення безперервного процесу виробництва продукції [4]. Оскільки в науковій літера­турі немає точного визначення нормативного обліку витрат неза­вершеного виробництва, то, на нашу думку, даний термін слід розуміти як процес визначення певної суми оборотних активів, які знаходяться у виробничих запасах товарів, виготовлення яких незавершене. Нормативний облік витрат незавершеного вироб­ництва на підприємстві — це щоденне виявлення відхилень від розроблених стандартних норм витрат на виробництво по ходу технологічного процесу для запобігання надлишків при викорис­танні сировини і матеріалів [5]. Цей метод вказує на відхилення від норм протягом виробничого процесу і включає в себе:

• нормування витрат;

• калькулювання собівартості продукції за нормами та норма­тивами;

• виявлення та документальне оформлення відхилень від норм у ході виробничого процесу по видам виготовляємої продукції;

• оперативний аналіз відхилень;

• облік відхилень від норм по видам відхилень, місцям виник­нення та причини виникнення;

• виявлення і документальне оформлення зміни норм у зв'язку з удосконаленням виробництва;

облік зміни цих норм;

прорахунок фактичної собівартості виготовляємої продукції з використанням нормативної калькуляції;

аналіз обліку даних та рекомендації щодо прийняття управ­лінських рішень.

Від правильної організації обліку й оцінки незавершеного виробництва залежить достовірність підрахування виробничих витрат, калькуляція собівартості та рівень матеріальних витрат при підрахуванні продукції [1]. Тільки коли правильно визна­чається доля витрат у незавершеному виробництві, то можна точніше підрахувати собівартість готової продукції, а також розмір прибутку при отриманні оплати за виготовлену про­дукцію.

Дані обліку незавершеного виробництва дає необхідну інфор­мацію для управління й оперативного планування та управління підприємством, сприяє своєчасній розробці змінних, добових та декадних завдань, дозволяє контролювати рух кожної партії про­дукції з метою оперативного контролю виконання плану вироб­ництва. Маючи оперативні дані про склад і розміщення незавер­шеного виробництва, керівники підприємств і окремих підроз­ділів отримують можливість раціонального використання матері­альних ресурсів та обладнання. Тому облік незавершеного вироб­ництва має важливе значення для скорочення некомплектних пе­реділів та втрат, а в кінцевому підсумку і для ускорення оборот­ності оборотних засобів підприємства.

Чим точніше дотримуються норми незавершеного виробницт­ва, тим менше підприємство зазнає труднощів, які виникають у результаті вад в організації матеріально-технічного постачання, тим більше у підприємства додаткових гарантій виконання зав­дань програми випуску готової продукції при дотримуванні кіль­кісної і номенклатурної комплектності незавершеного вироб­ництва по технологічному маршруту.

Облік незавершеного виробництва необхідний для розрахун­ку нормативу оборотних засобів у незавершеному виробницт­ві, для контрою за відповідними фактичними розмірами вста­новлених норм. Відсутність належного обліку незавершеного виробництва не дає можливості службам підприємства своєчас­но реагувати на диспропорції, які виникають у зв' язку з вироб­ничим процесом. Це призводить до порушень ритмічної робо­ти цехів і виробництва в цілому. Тому облік незавершеного виробництва повинен бути організовано таким чином, щоб бу­ло забезпечено наявність своєчасної та достовірної інформаціїпро залишки незавершеного виробництва з метою запобігання браку та інших невиробничих втрат, що обумовлюють зрос­тання понаднормових витрат запасів.

Відомо, що до незавершеного виробництва відноситься вся продукція, яка не пройшла всіх стадій (фаз, переділів) обробки, які були передбачені технологічним процесом [2]. Так, у пивовар­ній галузі до складу незавершеного виробництва належать:

• у солодовому виробництві — залишки ячменю в замочуваль­них чанах, на токах, у ящиках, зелений солод;

• у пивоварному виробництві:

— у варильному цеху (залишки гарячого сусла);

— у бродильному цеху (залишки зеленого пива);

— у лагерному цеху (лагерне пиво).

Для забезпечення ефективного управління витратами на під­приємстві повинен бути організований оперативний облік неза­вершеного виробництва, який є основою збереження матеріаль­них цінностей (як вже зазначалось вище). Найточнішим є визначення залишків незавершеного виробництва шляхом інвен­таризації [2]. Залишки незавершеного виробництва, напівфабри­кати власного виробництва, що знаходяться в цехах і підлягають подальшій переробці, інвентаризуються станом на перше число кожного місяця до початку роботи 1-й зміни комісією, призначе­ною наказом директора підприємства. Інвентаризація незаверше­ного виробництва повинна проводитися методом фактичного за­міру, зважування, підрахунку товарно-матеріальних цінностей. Незавершене виробництво в закритій апаратурі в зв' язку з безпе­рервністю виробничого процесу повинно визначатися за техніч­ними нормами.

Масштаби підприємства безпосередньо впливають на роз­мір незавершеного виробництва через обсяг середньоденного розходу по кошторису витрат, оскільки даний норматив у кіль­кісному відображенні підраховується множенням одноденного розходу витрат (на валову або товарну продукцію) на норматив у днях запасу. Тому, чим вище обсяги виробництва, тим біль­ше сума оборотних засобів, яка необхідна для покриття витрат по незавершеному виробництву. Однак за рахунок скорочення виробничого циклу прискорюється обертаність оборотних за­собів.

Виробничий цикл є основним фактором, який характеризує формування й утворення незавершеного виробництва. Тривалість виробничого циклу визначається часом від першої технологічної операції до повного виготовлення пива. Тому чим більше за ча­сом тривалість виробничого циклу, тим більше засобів знахо­диться у незавершеному виробництві.

Для цілей планування діяльності обсяги незавершеного ви­робництва визначаються за плановою собівартістю витрачених на нього сировини та матеріалів (за плановими нормами ви­трат і цін) із врахуванням планових витрат за технологічними стадіями виробництва. Найважливішою задачею, яка стоїть пе­ред працівниками підприємства, є розрахунок оптимального (нормативного) рівня запасів незавершеного виробництва, що дозволяє забезпечити безперервність обліку витрат на вироб­ництво.

Результати даного дослідження дозволяють зробити висновок, що методологія обліку витрат незавершеного виробництва по­требує подальшого удосконалення. Запропоновані у статті мето­ди визначення нормативів НЗВ можуть віднайти широке застосу­вання в різних галузях промисловості.

Література

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV // Бухгалтерський облік і аудит. — 1999. - № 9. — С. 3—8.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»: Затв. наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. № 246 і зареєстровано в Мін-юсті України від 2.11.99 за № 751/4044 // Бухгалтерський облік і аудит.

— 1999. - № 11. — С. 8—11.

3. Бухгалтерсьий облік та фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник / Під ред С. Ф. Голова. — Дніпропетровськ: ТОВ «Баланс-Клуб», 2001. — 832 с.

4. Економіка підприємств: Підручник / За ред. С. Ф. Покропивного.

К.: КНЕУ, 2000. — 572 с.

5. Сопко В. В. Нормативный учет затрат производства в пищевой промышленности. — М.: Пищепромиздат, 1978. — 144 с.

6. Бойчук А. А. Стратегічний облік витрат на виробництво та його місце в системі фінансів пивоварних підприємств // Економіка: пробле­ми теорії та практики. Збірник наукових праць. Вип. 121. — Дніпропет­ровськ: ДНУ, 2002. — С. 4—10.

Стаття надійшла до редакції 28.05.2008

Страницы:
1 


Похожие статьи

Л П Гордієнко - Застосування традиційних методів обліку та калькулюваня витрат незавершеного виробництва в україні

Л П Гордієнко - Ключові аспекти нормативного обліку обсягів незавершеного виробництва на промислових підприємствах