М О Кушнір - Кластерорегіоналізація інституційно-правовий підхід на прикладі досвіду хмельниччини - страница 1

Страницы:
1 

УДК 351/354

М. О. Кушнір, канд. наук з держ. упр., головний консультант сектору стратегій регіонального розвитку відділу регіонального розвитку, Національний інститут стратегічних досліджень

КЛАСТЕРОРЕГІОНАЛІЗАЦІЯ: ІНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ ПІДХІД (НА ПРИКЛАДІ ДОСВІДУ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ)

АНОТАЦІЯ: Дана стаття присвячена висвітленню поняття «клас-терорегіоналізації» (у загальному плані та інституційно-правовому окресленні зокрема) як порівняно нової для вітчизняного регіона-лізму форми регіональної розбудови. Основою для наукового аналізу цього дослідження послугував відповідний досвід Хмель­ницької області.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: кластер, кластерна модель, Хмельницька об­ласть, кластерорегіоналізація.

АННОТАЦИЯ: Данная статья посвящена раскрытию понятия «кластерорегионализация» (в общем плане и институционально-правовом в частности) как сравнительно новой для отечественно­го регионализма формы региональной модернизации. Основой для научного анализа в этом исследовании послужил опыт Хме­льницкой области.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: кластер, кластерная модель, Хмельницкая область, кластерорегионализация.

ANNOTATION: This article focuses on the disclosure of the concept of «clusteroregionalization» (in a general way and the institutional-legal in particular) as a relatively new form of regionalism for the domestic regional modernization. The basis for scientific analysis in this study was the experience of Khmelnitsky region.

KEY WORDS: cluster, cluster model, Khmelnitsky region, clustero-regionalization.

У світі є досить багато прикладів створення високоефектив­них територіальних об'єднань підприємців, науково-навчальних установ та органів влади, які отримали назву кластерів. Роль та­ких об'єднань в економці індустріального розвинених країн світу (США, Швеції, Данії та ін.) дозволи їм вирішити низку внутріш­ніх проблем і широко позиціонувати себе у зовнішньому світі.

Слід відмітити, що у вітчизняній науковій літературі питання, пов' язані з принципами роботи кластерів, висвітлені у творчому доробку О. Амоші, С. Білої, І. Бураковського, В. Гейця, М. Вой-наренко, В. Захарченка, С. Кримського, Д. Лук'яненка, І. Миха-сюка, С. Мочерного, В. Новицького, Ю. Павленка, Ю. Пахомова,

© М. О. Кушнір, 2011

50

Є. Савельєва, В. Савченка, С. Соколенка, М. Тимчука, В. Чу-жикова та інших. Ця ж проблематика стала предметом дослі­дження зарубіжних авторів: В. Бандурина, В. Гжегожа, С. Долгова, Е. Леммера, М. Кітінга Дж. Клегга, М. Портера, В. Прайса, П. Саму-ельсона, Дж. Сороса та інших.

Проте залишається малодослідженим і далеким від практич­ного застосування повсюдне використання у регіонах кластерної моделі організації виробництва як форми регіоналізації, яка нами сприймається у контексті відомого підходу М. Кітінга [1] і нази­вається кластерорегіоналізацією.

Під кластерорегіоналізацією ми розуміємо конкретний процес практичної реалізації (форму) обраного державою та/або регіо­ном курсу реформ у регіональній сфері, що базується на викори­станні кластерної моделі управління регіональною економікою та/або організації праці.

У зв' язку з тим, що в Україні ця модель вперше була запрова­джена в Хмельницькій області, наша увага приділяється саме цьому регіону у контексті окресленої проблеми.

Розвиток кластерної моделі управління регіональною еконо­мікою Хмельниччини умовно можна розділи на два етапи:

1 етап бере початок з 1998 року: у цей рік Хмельницькою об­ласною громадською організацією Асоціацією «Поділля Пер­ший» було розроблено програму застосування концепції класте­рів з метою відродження вітчизняного виробництва у швейній та харчовій галузях промисловості, виробництві будівельних мате­ріалів та будівництві, переробці сільськогосподарської продукції, туристичній галузі. Як результат, у 2000—2001 роках було ство­рено та офіційно зареєстровано громадські об'єднання «Будівельний кластер», «Швейний кластер» та «Туристичний кластер «Кам'я-нець» (м. Кам'янець-Подільський);

2 етап розпочався з 2005 року і характеризується кластериза-цією таких сегментів регіону, як: виробництво нових будівельних матеріалів; охорона та комерціалізація культурної спадщини й інформаційно-освітньої сфери; сільське господарство (органічне землеробство; фруктовий кластер «Подільське яблуко»).

Отже, інституційно-правовою основою кластерорегіоналізації Хмельниччини на етапах її зародження виступала ініціатива гро­мадськості (у формі об' єднання громадян). Загалом акцент у ство­ренні кластерів означеного регіону було зроблено на об' єднання малих і середніх підприємств різних форм власності з метою роз­витку виробництва висококонкурентної продукції шляхом під­ключення до кластерів усіх внутрішніх резервів області.

Розвитку кластерорегіоналізації Хмельницької області сприя­ла також підтримка обласної державної адміністрації, наукових і навчальних закладів, фінансово-банківських структур. Нині до співпраці в Асоціації «Поділля перший» залучені наукові устано­ви та органи місцевої влади: до керівного комітету асоціації вхо­дять провідні вчені Хмельницького національного університету, керівники управлінь економіки обласної адміністрації та міськ­виконкому, керівники банківських структур, торгово-промис­лової палати тощо.

Загалом за видами економічної діяльності кластери Хмельни­цької області можна розподілити на [2; 3; 4; 8]:

— будівництва (будівельний кластер «Поділля перший», що об' єднує більше 50 підприємств регіону);

— легкої промисловості (швейний кластер «Поділля», у струк­турі якого співпрацюють більше 20 суб' єктів бізнесу та науки, у тому числі — Хмельницький національний університет);

— туристично-рекреаційні (туристичні кластери: «Кам'я-нець» (м. Кам' янець-Подільський), «Кам' янецький дивокрай» (Кам' янець-Подільський район), «Оберіг» (м. Грицеве, Шепетів-ського району); кластер сільського туризму «Мальовнича Бере-жанщина»; кластерне утворення «Подільська гільдія ремісників»; агрооселі);

— харчової промисловості (об'єднує підприємства харчової та переробної промисловості Хмельницької області, спільна діяль­ність яких спрямована на виробництво нових видів конкуренто­спроможної продукції, яка реалізується під загальною торговою маркою).

Діяльність кластерів на Хмельниччині сприяла проведенню міжнародних економічних форумів: «Нові виробничі системи та прискорений розвиток регіонів» (2001 р.), на якому детально об­говорювалися шляхи кластеризації економіки України на регіо­нальному рівні, та VII-го Економічного форуму Подільського ре­гіону «Управління соціально-економічними системами в кон­тексті реалізації кластерної концепції регіонального розвитку», рекомендації якого були використані у практичній діяльності ор­ганів влади та підприємництва області у процесах кластерорегіо-налізації.

Нині інститутуційно-правове забезпечення кластерорегіоналі-зації Хмельниччини використовує такі державно-управлінські рішення, як-от:

1) Програма соціально-економічного та культурного розвитку Хмельницької області на 2011 рік, у якій серед заходів, спрямо­ваних на поліпшення бізнес-клімату та залучення інвестицій, пе­редбачено сприяння формуванню кластерних моделей економіч­ного розвитку [5];

2) Стратегія регіонального розвитку Хмельницької області на 2011—2020 рр., яка передбачає:

— розбудову мережі та ланцюжків постачання (галузевих та територіальних кластерів) із міцними зв' язками з центрами інно­вацій та ноу-хау як один із заходів операційної цілі «Зміцнення МПС та підприємництва» для забезпечення стратегічної цілі 1 «Диверсифікація структури економіки області та покращення ді­яльності економічних суб' єктів»;

— створення мереж та кластерів учасників ринку туризму се­ред заходів операційної цілі 2.1 «Розвиток та відновлення турис-тично-відпочинкового потенціалу» для забезпечення стратегічної цілі 2 «Реалізація туристичного потенціалу регіону»;

— організацію субгалузевих і територіальних кластерів серед заходів операційної цілі 3.1 «Підвищення продуктивності сільсь­когосподарського сектору» для забезпечення стратегічної цілі 3 «Розвиток сільських територій та територій навколо міст регіо­ну» [7];

3) інші програми. Прикладом цьому слугує Регіональна про­грама підтримки малого підприємництва Хмельницької області на 2011—2012 роки, в якій туристичний кластер «Оберіг» визна­чений серед виконавців пріоритетного завдання «Розвиток рин­кової інфраструктури», спрямованого на сприяння розвитку кла-стерних моделей господарювання, спроможних забезпечити зайнятість населення.

Системний підхід до досвіду кластеризації Хмельниччини дає підстави виділити низку обставин:

— цей досвід засвідчив формування об'єктивних передумов для позитивних зрушень у напрямку реалізації кластерорегіоналі-зації України;

— формування кластерів корисне для тих регіонів, де тради­ційно розміщені невеликі виробництва з використанням місцевих природних ресурсів та місцевого кадрового потенціалу;

— для потужної кластерорегіоналізації необхідним є створен­ня асоціацій кластерних структур;

— зростання результату функціонування кластерної організа­ції виробництва регіону (успішна економіка та створення робо­чих місць) залежить від розробки портфелю кластерних ініціатив;

— є потреба у законодавчому оформленні поняття «кластер», оскільки відсутність унормування цього поняття створює ситуа­цію «віртуальності» кластерних структур (наприклад, відсутність звітності по діяльності самого кластеру, а не його учасників).

Висновки та перспективні напрямки досліджень. Як бачимо, досвід кластерорегіоналізації Хмельниччини (на рівні регіону) свід­чить про використання у ньому надбань світового досвіду зі спи­ранням на ресурсні можливості регіону. При цьому під «кластеро-регіоналізацією» йдеться про конкретний процес практичної реа­лізації (форму) обраного державою та/або регіоном курсу реформ у регіональній сфері, що базується на використанні кластерної мо­делі управління регіональною економікою та/або організації праці.

Інституційно-правовим оформленням кластерорегіоналізації на рівні регіону слід уважати передбачення кластерної моделі управління регіональною економікою та /або організації праці в стратегії регіонального розвитку регіону та відповідних програ­мах (наприклад, соціально-економічного розвитку регіону), прий­нятих відповідно до стратегії.

Перспективними напрямками досліджень щодо проблеми кла-стерорегіоналізації є висвітлення проблем національного та міс­цевого рівнів цього процесу (у тому числі — інституційно-пра-вового плану).

Література

1. Китинг М. Новый регионализм в Западной Европе // Логос. — 2003. — № 6. — С. 67—116.

2. Кластер «Мальовнича Бережанщина». [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.ber.te.ua/ngo/klaster/index.files/page0001.htm

3. Мельничук В. Кластери в економіці України. [Електронний ре­сурс]. — Режим доступу :

http://www.geograf.com.ua/blogs/entry/klasteri-v-ekonomitsi-ukrajini

4. Передовий досвід розвитку кластерів». [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://eep.org.ua/files/Leading-experience-of-clusters-development.doc

5. Програма соціально-економічного та культурного розвитку Хмель­ницької області на 2011 рік : Затверджена рішенням Хмельницької об­ласної ради від 02 березня 2011 р. № 21-3/2011. [Електронний ре­сурс]. — Режим доступу :

http://www.khmelnytsky.com/pdf/prog_2011.pdf

6. Регіональна програма підтримки малого підприємництва Хмель­ницької області на 2011—2012 роки : Затверджена рішенням третьої се­сії Хмельницької обласної ради від 02 бер. 2011 р. № 41-3/2011. [Елект­ронний ресурс]. — Режим доступу :

http://adm.km.ua/doc/pidpr.pdf

7. Стратегія регіонального розвитку Хмельницької області на 2011—2020 рр. : Затверджена рішенням Хмельницької обласної ради 18 трав. 2011 р. № 24-4/2011. [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://adm.km.ua/doc/RD_Strategy_Khmelnytskyi_12052011_UA.pdf

8. Українські кластери. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://ucluster.org

Стаття подана до редакції 10.10.2011

УДК 658.114.5

І. О. Жарська, канд. екон. наук, доц. кафедри маркетингу, Одеський державний економічний університет

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ОДЕСЬКОГО ТРАНСПОРТНОГО КЛАСТЕРУ

АНОТАЦІЯ. У статті розглянуто сутність кластерів в економіці та зарубіжний досвід їх створення. Визначено доцільність створення транспортного кластеру в Одеській області. Запропоновано перс­пективні напрямки розвитку транспортного комплексу регіону.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: кластер, транспорт, державна підтримка, ком­біновані перевезення, транспортні коридори, тарифи.

АННОТАЦИЯ. В статье рассматривается сущность кластеров в экономике и иностранный опыт их создания. Описана целесооб­разность создания транспортного кластера е Одесской области. Предложены перспективные направления развития транспортно­го комплекса в регионе.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: кластер, транспорт, государственная подде­ржка, комбинированные перевозки, транспортные коридоры, та­рифы.

ANNOTATION. The gist of clusters in the economy and the foreign experience of their establishment are considered in the article. Re­levance of the transport cluster creation inOdessa Region is des­cribed. The perspective directions ofthe development of the regional transportation complex are offered.

KEY WORDS: cluster, transport, state support, combined transpor­tations, transport corridors, tariffs.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується збільшенням рівня конкуренції. В той же час, поглиблення інтеграційних процесів у багатьох галузях економіки призводить до того, що найбільші

© І. О. Жарська, 2011

55

Страницы:
1 


Похожие статьи

М О Кушнір - Кластерорегіоналізація інституційно-правовий підхід на прикладі досвіду хмельниччини