В В Черкасова - Зовнішньоторговельні пріоритети україни у співробітництві з кнр - страница 1

Страницы:
1 

Формування ринкової економіки. 2011. № 26

8. Портер М. Конкуренция / Майкл Портер ; пер. з англ. — М.: Из­дательский дом «Вильямс», 2006. — 608 с.

9. Циганкова Т. М., Петрашко Л. П., Калъченко Т. В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 487 с.

10. Веб-сайт Держкомстату України: www.ukrstat.gov.ua // Експрес-випуск від 15.02.2011р. № 25.

11. Проект загальнодержавної цільової програми розвитку промис­ловості України на період до 2017 року.

12. Пустовойт О. Кількісна і якісна складові економічного розвитку України: управлінські аспекти // Економіка України. — 2006 — С. 20—26.

Статтю подано до редакції 21.04.11 р.

УДК 339.942 (477+510)

В. В. Черкасова, аспірантка, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНІ ПРІОРИТЕТИ УКРАЇНИ У СПІВРОБІТНИЦТВІ З КНР

АНОТАЦІЯ. У статті висветленно стан торговельного співробітни­цтва між Україною та Китайською Народною Республікою та сфор­мульовано пріоритетні напрямки їх партнерства.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: торговельно-економічні відносини, експортно-імпортні операції, українсько-китайське співробітництво, інвестиції.

АННОТАЦИЯ. В статье отражены состояние торгового сотрудни­чества между Украиной и Китайской Народной Республикой, а так­же сформулированы приоритетные направления их партнерства.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: торгово-экономические отношения, экспорт­но-импортные операции, украинско-китайское сотрудничество, ин­вестиции.

ANNOTATION. The article includes the main data about trade coo­peration between Ukraine and the Peoples Republic of China and priority directions of partnership are formulated.

KEY WORDS: trade and economic relations, export-import transac­tions, the Ukrainian-Chinese cooperation, investment.

© В. В. Черкасова, 2011

103

Постановка проблеми. Стрімкий розвиток економік країн Азій­сько-Тихоокеанського регіону, а особливо Китайської Народної Республіки, створює сприятливі умови для налагодження співро­бітництва з Україною.

Насьогодні китайська економіка — це одна з провідних світо­вих економік, тож, стає очевидним, що налагодження стратегіч­ного партнерства із цією країною для нашої держави є одним з пріоритетних завдань.

Аналіз останніх джерел. Питання щодо торговельно-еконо­мічного співробітництва України з країнами азійського регіону, в особливості Китаєм, та стали предметом дослідження багатьох зарубіжних та вітчизняних науковців, зокрема В. В. Соколова [4], П. М. Мозіаса [2], І. Погорелової [3], В. Величко [1] та ін.

Разом з тим, в економічній літературі недостатньо уваги при­діляється дослідженню особливостей формування партнерських відносин між Україною та КНР, що зумовлює необхідність і ак­туальність подальших досліджень в даному напрямі.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження сучасного стану та пріоритетних напрямків торговельно-міжнародного еко­номічного співробітництва України з Китайською Народною Ре­спублікою.

Виклад основного матеріалу. Східна Азія є ядром Азіатсь­ко-Тихоокеанського регіону (АТР) — одного з центрів світово­го політичного та економічного розвитку. В АТР відбуваються інтеграційні процеси, регіону належить 56 % світового ВНП, 51 % промислового виробництва, 46 % зарубіжних інвестицій

[3, с. 20].

Зростання китайської економіки обумовило збільшення попи­ту на товари і послуги з боку КНР. Частка Китаю у світовому то­варному імпорті в останні роки систематично збільшувалась, у той час як частка США, Канади та групи провідних країн Захід­ної Європи зменшувалась [4, с. 64].

Торговельно-економічні відносини України з Китайською На­родною Республікою (КНР) є найважливішою складовою всього комплексу українсько-китайських відносин. Відсутність суттєвих розбіжностей у політичному плані і взаємодоповнюваність еко­номік обох країн сприяє їх розвиткові.

Україна розглядається КНР як перспективний торговельний партнер, економічні зв'язки з яким є взаємовигідними.

Основним базовим документом, який регулює українсько-китайські торговельно-економічні відносини, є Угода між Кабі­нетом Міністрів України та Урядом КНР про торговельно-еко­номічне співробітництво, що підписана та набула чинності у 1992 році. У відповідності до цієї угоди, при здійсненні експорт­но-імпортних операцій між сторонами передбачено надання ре­жиму найбільшого сприяння з питань, що стосуються стягнення мита на експортні та імпортні товари обох країн, інших зборів, виплат, правил митного регулювання і виконання митних формаль­ностей [6].

Торговельно-економічні відносини між Україною та Китаєм у ХХІ столітті значно активізувалися, продемонструвавши над­звичайно високі темпи нарощування обсягів товарообігу між країнами.

Спостерігається усталеність нарощування двостороннього то­варообігу. При цьому, Китай є одним з найбільших торговельних партнерів України не лише в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, але й у світі. Так, зовнішньоторговельний оборот України з КНР значно перевищує показники інших країн регіону. Однак, такі по­казники досягнуті в основному за рахунок китайського імпорту, який суттєво випереджає український експорт до КНР. У той же час, важливість розвитку торгівельно-економічного співробітницт­ва з Китаєм визначається саме перспективою відновлення та на­рощування обсягів українського експорту в основних бюджето-формуючих галузях (машинобудування, авіабудування, металур­гії, хімічної промисловості, космічної галузі, сільського госпо­дарства тощо) і імпорту китайської продукції для забезпечення таких галузей промисловості як нафтогазова, будівельна та ін., можливістю спільного розширення ринку послуг (перш за все, у будівництві транспортних коридорів та інших спільних проек­тах), залучення інвестицій в економіку України.

У табл. 1 представлено показники розвитку торгівлі товарами

України з КНР за 2005—2009 роки.

У 2009 р. під впливом світової фінансової кризи обсяги дво­сторонньої торгівлі товарами між Україною та Китаєм скороти­лися на 32,2 %, у порівнянні з 2008 р., і склали 4,16 млрд дол. США. Водночас, український експорт зріс на 61,8 %, порівняно з 2008 р. (в основному, за рахунок зростання експортних поставокчорних металів і руди), та досяг 1,43 млрд дол. США, а імпорт скоротився майже у 2,5 рази відносно 2008 р. і склав 2,73 млрд дол. США. Від'ємне сальдо України у торгівлі з КНР у 2009 р. скоротилося з понад 5 млрд. дол. США до 1,29 млрд дол. США. Головною причиною зменшення обсягів українського експорту стало скорочення поставок продукції чорної металургії. Як наслі­док — дана товарна група із першого місця перемістилась на чет­верте. В січні-червні 2010 р. товарообіг товарами між Україною та КНР зріс на 22,3 %, у порівнянні з аналогічним періодом 2009 р., і досяг 2,34 млрд дол. США. Український експорт становив 495,6 млн дол. США, а імпорт з КНР — 1,84 млрд дол. США. Від' ємне сальдо в торгівлі України з КНР за перші шість місяців 2010 р. склало 1,35 млрд дол. США [8].

Таблиця 1

ДИНАМІКА ОБІГУ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ УКРАЇНИ З КНР ЗА 2005—2009 рр.

(тис. дол. США)

Торгівля товарами

2005

2006

2007

2008

2009

Товарообіг

2521,64

2854,86

3738,71

6149,1

4168,6

Експорт

711,24

544,66

431,66

547,53

1434,4

Імпорт

1810,40

2310,20

3307,06

5601,53

2734,2

Сальдо

-1099,16

-1765,54

-2851,68

-5054,0

-12 900,8

Джерело: розроблено автором на основі [5].

Структура українського експорту до КНР характеризується вузькою номенклатурою товарів. Основну частину українського експорту до Китаю складають:

^ неблагородні метали та вироби, які становлять основу українського експорту до КНР, а саме 45,0 %. Їх обсяги збільши­лися у 2009 році у 161 раз та становили 643,33 млн дол. США, проте питома вага цієї товарної позиції різко скоротилася з 54,3 % до 5,5 %;

> мінеральні продукти, на які у 2008 році припадало 66 % за­гального обсягу експорту до КНР, у 2009 р. їх питома вага ско­ротилася до 36 %, проте обсяг поставок, у порівнянні з 2008 р., збільшився на 42,7 % та становив 514,90 млн дол. США. Голов­ною товарною позицією експорту за перші 6 місяців 2010 року стала саме ця товарна позиція, на яку у січні—червні 2009 року припадало 34,8 % загального обсягу експорту до КНР, а у січні-червні 2010 р. питома вага становила 58,9 %. Їх обсяги збільши­лися та становили 291,81 млн дол. США;

^ машини та устаткування, частка яких з 12,1 % у 2008 рік скоротилася до 10,0 % у 2009 році, проте обсяги поставок, у по­рівнянні з тим же періодом 2008 року, зросли у 2 рази і станови­ли 143,08 млн дол. США. Частка машин та устаткувань за 6 міся­ців 2009 року збільшилася з 4,1 % до 11,2 % за відповідний період 2010 року;

^ продукція хімічної галузі, частка якої зменшилася з 14,6 % у 2008 році до 4,1 % у 2009 році. Проте слід зазначити, що у 2009 році було експортовано до КНР мінеральних добрив на 18,73 млн дол. США. Обсяги за січень-червень 2010 року збільшилися у 2,9 разу, відповідно до цього ж періоду 2009 року, і становили

72,05 млн дол. США [7].

Основу імпорту з Китаю становлять: ^ машини, устаткування та механізми;

^ продукція легкої промисловості (текстиль та текстильні ви­роби);

^ недорогоцінні метали та виробів з них; ^ пластмаси і каучук; > засоби транспорту [6].

У структурі китайського імпорту до України у 2009 році сут­тєвих змін не відбулось в частині процентного співвідношення частки окремих товарних груп у загальних імпортних поставках. Виключенням є поставки автомобілів, частка яких скоротилася з 10,2 % за 2008 рік до 2,5 % за 2009 рік, а обсяги поставок, у порів­нянні з цим же періодом минулого року, скоротилися у 8 раз, або на 505,31 млн. дол. США [7].

Головною ознакою імпорту у 2009 році є скорочення обсягів поставок практично вдвічі майже по всіх товарних позиціях.

Перша половина 2010 року відзначилась збільшенням обсягів імпорту у понад півтора рази, про що свідчить рис. 1.

Слід відзначити, що основним постачальником олії соняшни­кової на китайський ринок була Аргентина, проте за останній час Україна збільшила експорт продукту та посунула латиноамери­канців.

Рис. 1. Основні товарні групи за першу половину 2010 року Джерело: розроблено автором на основі [7]

За останні 5 років рівень обігу послуг між країнами зріс у по­над 3 рази, особливо протягом 2008—2009 років, що представле-

Таблиця 2

ДИНАМІКА ОБІГУ ПОСЛУГ МІЖ УКРАЇНОЮ І КНР ЗА 2005—2009 рр.

(тис. дол. США)

Торгівля послугами

2005

2006

2007

2008

2009

Товарообіг

31 697,5

33 195,5

53

614,5

91

362,1

90

083,2

Експорт

24 027,7

24 720,8

38

290,6

70

221,1

74

637,0

Імпорт

7669,8

8474,7

15

323,9

21

141,0

15

446,2

Сальдо

16 357,9

16 246,1

22

966,7

49

080,1

59

190,8

Джерело: розроблено автором на основі [5].

За І півріччя 2010 року, за даними Держкомстату України, об­сяг торгівлі послугами збільшився у порівнянні з показниками відповідного періоду 2009 р. у 1,6 разу (на 17,65 млн дол. США) та склав 48,74 млн дол. США. Збільшення обсягів торгівлі послу­гами відбулося завдяки збільшенню в основному експорту.

Основу двосторонньої торгівлі послугами складає український експорт, де переважають:

^ науково-дослідні та дослідно-конструкторські послуги; ^ транспортні послуги;

> подорожі.

У імпорті переважають:

^ послуги пов'язані з державним управлінням; ^ інші ділові послуги; ^ транспортні послуги;

^ послуги пов'язані з фінансовою діяльністю; ^ різні ділові, професійні та технічні послуги;

> подорожі [7].

Аналізуючи торгівлю послугами упродовж останніх років мож­на констатувати, що незважаючи на незначні обсяги, включно до 2009 року, відслідковувалася тенденція сталого нарощення обо­роту послуг та позитивного для України сальдо.

Загальний обсяг китайських інвестицій в Україну, згідно да­них китайської сторони, в період 1992—2009 рр. склав 27,52 млн

дол. США [5].

Серед пріоритетних напрямків партнерства між Україною та КНР виділяють такі сфери:

> кооперація в аерокосмічній сфері та авіапромисловості;

^ ядерна енергетика, науково-технічне співробітництво, на-нотехнології;

^ машино- і приладобудування; ^ хімічна промисловість;

> газова енергетика;

^ товари широкого вжитку, одяг, побутова техніка;

> туризм [8].

Ділове співробітництво між Києвом і Пекіном швидко розши­рюється. Ставши президентом, Віктор Янукович переглянув по­літику колишнього керівництва у відносинах з Китаєм. Держави домовилися розвивати взаємодію у всіх сферах. У першу чергу це стосується торгівлі.

За 2009 рік загальний обсяг китайсько-української торгівлі склав два мільярди доларів. У порівнянні з 2008 роком він збіль­шився на 35 відсотків. На операції з КНР припадає десята части­на зовнішньоторговельного обігу України [7].

З розвитком економічного співробітництва між Китаєм та Україною, використання українських високих технологій набулонового рівня, особливо для потреб розвитку китайських галузей, серед яких можна виділити ракетно-космічну, авіаційну, судно­будівну, енергетичну, ВПК тощо.

Україна та Китай розвивають співробітництво в сфері енерге­тики, в тому числі в нафтогазовій і атомній галузях, а також спів­робітництво в науково-технічній та інноваційній областях. Ки­тайський уряд активно прагне до співробітництва з українською стороною у видобутку вугілля та будівництві інфраструктури.

Уряди обох країн створили багато конкретних взаємовигідних проектів співпраці в галузях авіації, космосу, суднобудування і нових матеріалів.

Україна є великою європейською країною з багатими природ­ними ресурсами, потужним промисловим фундаментом і вели­ким потенціалом розвитку, і тому не дивно, що Китай приділяє значну увагу нашій країні.

Збереження довготривалих дружніх відносин і поглиблення взаємовигідної співпраці незмінна політика Китаю з розвитку відносин з Україною.

На сьогодні Україна та КНР визначають свої відносини як відносини конструктивного партнерства.

Китайська держава виражає зацікавленість нарощувати обсяги товарообігу з Україною, яка може запропонувати іноземним ін­весторам цікаві бізнес-проекти для спільної розробки.

Один із важливих факторів економічного піднесення Китаюстворення сприятливого середовища для капіталів із-за кордону. Лібералізація режиму залучення прямих іноземних інвестицій проходила в КНР поступово, вона була одним із головних напрям­ків політики реформ і відкритості з кінця 70-х років [1, с. 50].

Вплив Китаю на економічну динаміку в світі посилився, тому що країна в умовах світової кризи зуміла зберегти позитивну ди­наміку на тлі рецесії на Заході і досить швидко знову почала при­скорене зростання [2, с. 113].

Китай цікавить в Україні насамперед напрямок інвестицій у розвиток інфраструктурних проектів, а також присутність у спільному ринку видобутку корисних копалин, нарощування тор­говельної інфраструктури, розробка проектів модернізації систем зв' язку та комунікацій. Якщо всі інфраструктурні проекти змо­жуть реалізуватися, для чого, як ми бачимо, українська влада проводить активну роботу, економіка отримає надійного інвес­тора.

Висновки. Розвиток співробітництва України з країнами Азії є важливим напрямком вітчизняної зовнішньоекономічної стра­тегії. Адже нові лідери азійського простору, зокрема, Китай, Індія та окремі країни Південно-Східної Азії, складають потужну гене­рацію лідерів економічного зростання.

За останні роки фінансова криза не стала винятком і для торгів­лі між Україною та Китаєм. У докризовий період була яскраво виражена тенденція переважання китайського імпорту над вітчиз­няним експортом. Протягом 2009 року об' єми двосторонньої тор­гівлі значно скоротились. В 2009 році Китай входив у першу п' ятірку зовнішніх торговельних партнерів України, займав 3 міс­це за об'ємами експортних поставок і 5 місце по імпорту. Хоча двосторонній товарообіг скоротився в порівнянні з тим же періо­дом 2008 р., український експорт виріс. Сталось падіння китайсько­го імпорту в 2 рази. Оцінюючи ситуацію в 2010 році, слід відзна­чити, що головною знаковою подією двосторонньої торгівлі в січ­ні—квітні 2010 року є відновлення зростання двосторонніх об'є­мів торгівлі товарами.

Тож підсумовуючи, можемо сказати, що Китай і Україна досяг-ли значних результатів у співпраці в торговельно-економічній, науково-технічній, освітній і гуманітарній сферах. Торговельна співпраця між двома країнами в цілому розвивається успішно.

Література

1. Величко В. Розробка теоретичних засад перехідної економіки Ки­таю та їх регіональний аспект / Величко В. // Економіка України: політ-екон. журн. / М-во екон. України, М-во фін. України. — К. : Преса України. — 2009. — № 7. — С. 49—63.

2. Мозиас П. М. Китай в период мирового кризиса: бенефициар, жерт­ва или виновник? / Мозиас П.М. // Под ред. Л. И. Абалкина. М. : Ре­дакция журнала «Вопросы экономики». — 2010. — № 9. — С. 93—114.

3. Погорєлова І. Політичні відносини України з державами Східної Азії / І. Погорєлова // Персонал. Науковий журнал. 2009. — № 4. С. 20—25.

4. Соколов В. В. Китай в мировой экономике: современный этап / Соколов В. В. // Под ред. Палевич В. С. / Деньги и кредит. — 2010. — № 7. — С. 61—67.

5. Державний комітет статистики України. — Електронний ресурс. — Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

6. [Електронний ресурс] // Інтернет-сайт «Міністерство економіки України. Державна підтримка українського експорту«. — Режим до­ступу: www.ukrexport.gov.ua

7. Ділова рада «Україна-Китай». — Електронний ресурс — Режим доступу: www.china-ukraine.org

8. Інтернет-сайт президента України Віктора Федоровича Янукови-ча. — Електронний ресурс — Режим доступу: www.president.gov.ua

Статтю подано до редакції 04.04.11 р.

УДК 339.562:061.1

Ж. В. Лазаренко, аспірантка кафедри міжнародної торгівлі, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЕНСАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ДО ІМПОРТУ СУБСИДОВАНИХ ТОВАРІВ У СОТ

АНОТАЦІЯ. У статті розглянуто питання ролі компенсаційних за­ходів у міжнародних відносинах, зокрема у торговельних угодах сОт. Зроблено загальний огляд застосування Угоди про субсидії та компенсаційні заходи. Виділено основні проблеми у сфері ре­гулювання застосування компенсаційних заходів. Дана оцінка про­цесу реформування угоди СОТ, що регулює застосування компен­саційних заходів до імпорту субсидованих товарів, у рамках Доха-Раунду. Запропоновано альтернативний підхід реалізації Угоди про субсидії та компенсаційні заходи.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: угода про субсидії та компенсаційні заходи, субсидія, компенсаційний захід.

АННОТАЦИЯ. В статье рассмотрена роль компенсационных мер в международных отношениях, а именно в торговых соглашениях ВТО. Сделан обзор применения Соглашения о субсидиях и ком­пенсационных мерах, а также выделены основные проблемы в применении Соглашения. Дана оценка процессу реформирования Соглашения в рамках Доха-Раунду. Предложен альтернативный подход реализации Соглашения о субсидиях и компенсационных мерах.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: соглашение о субсидиях и компенсационных мерах, субсидия, компенсационная мера.

© Ж. В. Лазаренко, 2011

112

Страницы:
1 


Похожие статьи

В В Черкасова - Зовнішньоторговельні пріоритети україни у співробітництві з кнр