О Тарлопов - Зовнішньоекономічна діяльність запорізького краю досягнення проблеми та напрямки їх розв'язання - страница 1

Страницы:
1 

УДК 338.9

/. О. Тарлопов, канд. екон. наук, доц., декан економічного факультету, Бердянський університет менеджменту і бізнесу

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАПОРІЗЬКОГО КРАЮ: ДОСЯГНЕННЯ, ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМКИ ЇХ РОЗВ'ЯЗАННЯ

АНОТАЦІЯ. Проаналізовано результати зовнішньоекономічної ді­яльності Запорізької області. Визначено динаміку показників, до­сягнення й проблеми даного напрямку діяльності, окреслені шля­хи їх розв'язання.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: зовнішньоекономічна діяльність, експорт, ім­порт, динаміка показників, виробничий потенціал.

АННОТАЦИЯ. Проанализированы результаты внешнеэкономиче­ской деятельности Запорожской области. Определена динамика показателей, достижения, и проблемы данного вида деятельнос­ти, определены пути их решения.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: внешнеэкономическая деятельность, экспорт, импорт, динамика показателей, производственный потенциал.

ANNOTATION: There have been analyzed the results of foreign economic activity of Zaporizhzhya region. The dynamics of perfor­mance, achievements and problems of this type of activity and the ways of their solution have been determined.

KEY WORDS : foreign economic activity, exports, imports, dynamics of performance, production capacity.

Постановка проблеми. З давніх часів територія Запорізького краю була місцем, що привертало увагу поселенців. Після поне­волення України поляками тут з'явилися козаки — селяни, що втекли від своїх господарів та інші категорії поліетнічних спіль­нот, що заснували козацькі слободи і хутори, а також інші посе­лення або січі. Вони розробили родючі землі біля порогів Дніпра, сформувавши до 40-х рр. XVI століття Запорізьку Січ з центром на о. Хортиця. У 1770 р. була споруджена Олександрівська фор­теця. Запорізька Січ стала першим на території України політич­ним формуванням з усіма ознаками республіки. Вона довго збе­рігала свою незалежність та займала провідне місце в міжна­родних відносинах — європейські держави встановлювали з нею дипломатичні відносини та шукали війського союзу. Після її лік­відації землі почали входили до складу різних губерній. У першій половині XIX століття йшло форсоване заселення території обла-

© І. О. Тарлопов, 2011

521сті німецькими колоністами, євреями, болгарами, гагаузами, по­ляками, сербами, греками, молоканами і розкольниками з Росії. Це призвело до розвитку краю, як багатонаціонального та забез­печило запозичення господарських навичок, окремих особливос­тей життя і побуту одним народом в іншого, викликало до життя своєрідне злиття культурних та господарських традицій. Осно­вою економіки тривалий час було сільське господарство. Розви­ток промисловості в краю почався на початку XIX ст. з розбудо­ви мануфактур, що переробляли сільськогосподарську сировину. Надалі Запоріжжя стало одним із полігонів, де втілювались стра­тегічні плани індустріалізації Радянського Союзу. У середині 1930-х рр. були запущені більшість підприємств Запорізького промислового комплексу. У 1950—1970 рр. в області були ство­рені нові галузі індустрії — електротехнічна, хімічна, подальший розвиток яких здійснюється й у теперішній час. Територія облас­ті представлена значними покладами корисних копалин, зокрема пегматитами, апатитами марганцевою рудою, вторинними каолі­нами та ін. Отже, енергетичний потенціал області продовжує зростати. Це призводить до недостатньої ємності внутрішніх рин­ків. У пошуках ринків збуту економічна активність підприємств даного регіону виходить за межі національних територій, тобто більш актуальною стає зовнішньоекномічна діяльність.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми розвит­ку зовнішньоекономічної діяльності відзначені у працях: О. Аза-рян, В. Андрійчука, О. Білоруса, В. Будкіна, І. Бураковського, О. Власюка, А. Гальчинсько, В. Гейця, Б. Губського, М. Дудченка, Г. Климка, А. Кредісова, Д. Лук'яненко, Ю. Макагона, О. Мозго­вого, Ю. Пахомова, А. Поручника, В. Рокочі, А. Румянцева, В. Сі-денка, С. Сіденко, С. Соколенко, А. Філіпенка та багатьох ін.

Мета статті дослідження результатів зовнішньоекономіч­ної діяльності господарчих суб' єктів Запорізької області. Для до­сягнення мети були поставлені та вирішені наступні завдання:

— проаналізувати динаміку кількісних та якісних показників, що характеризують результати зовнішньоекономічної діяльності;

— дослідити вплив даних тенденцій на розвиток економіки Запорізького краю;

— виявити найпріоритетніші напрямки розвитку даної сфери;

— систематизувати результати досліджень та надати їх у ви­гляді висновків;

Об' єктом дослідження є процеси експортно-імпортної діяль­ності суб' єктів зовнішньоекономічної сфери Запорізької області. Відповідно предмет — механізм їх функціонування та розвитку.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є системи загальнонаукових і спеціальних методів. Серед них найчастіше використовувались методи порівняння, аналізу й синтезу, моде­лювання тощо.

Виклад основного матеріалу. Зовнішньоекономічна діяль­ність будь якої країни або регіону складається з двох потоків: експорту та імпорту. Перейдемо до аналітичної обробки даних.

Отже, аналізуючи обсяги експорту Запорізької області слід відзначити їх позитивну динаміку: у 2006 р. цей показник дорів­нював 3125,3 млн дол., а у 2010 р. — 3200,3 млн дол., що на 75 млн дол. більше ніж на початку розрахункового періоду. В той же час, динаміка даного показника відзначається певними коли­ваннями. Порівнюючи 2009 р. із 2006 р., слід відзначити негатив­ну динаміку: 2716,8 млн дол. проти 3125,3 млн дол., що в 1,3 разу менше. Максимальним значенням відзначається 2008 р. — 5370,1 млн дол., що у порівнянні із початком розрахункового пе­ріоду в 1,7 разу більше ніж аналог 2010 р. Такі коливання пояс­нюються наслідками світової кризи та постійною зміною урядів. За даними Державної митної служби України, за січень—липень 2011 р. експорт товарів становив 2296,0 млн дол. У порівнянні із таким же періодом 2010 р. обсяги експортних поставок збільши­лись на 29,3 % [7]. Зростання показників пояснюється політич­ною стабільністю та налагодженням нових стосунків на зовніш­ніх ринках. Аналізуючи географічну структуру слід відзначити, що до трійки лідерів увійшли країни СНД, Азії та Європи. Домі­нує позитивна динаміка показників I та ІІ груп. Так I група від­значається збільшенням на 9 %, ІІ група на 1,25 %. Обсяги експо­рту до Європейського континенту відзначаються скороченням на 2,4 %. Найбільшого значення показники експорту досягли у 2008 р., відповідно — 2796,2 млн дол., 1165,3 млн дол. та 1087,5 млн дол. Наступне місце посідають країни Африки у 2006 р. — 109,9 млн дол., у 2010 — 198,1 млн дол., тобто в 1,8 разу більше, Аме­рики на початку розрахункового періоду — 108,5 млн дол., на­прикінці 61,2 млн дол., що в 1,8 разу менше [8]. У січні—липні 2011 р. до країн Європейського союзу було спрямовано товарів на суму 537,2 млн дол., що складає 23,4 % загального обсягу екс­порту. Це більше ніж за аналогічний період 2010 р. у 1,5 р. Серед країн членів ЄС найбільші обсяги експорту запорізьких товарів припадає на Польщу — 22,3 %, Німеччину — 20,3 %, Болга­рію — 12,1 %, Чехію — 10,1 %, Словаччину — 5,9 %, Руму­нію — 5,0 %, Італію — 4,7 %, Нідерланди — 3,4 %, Велику Бри­танію — 3,3 %, Австрію — 3,0 % та Іспанію — 2,1 % [7]. Вра­ховуючи вищенаведені дані, слід відзначити певну стабілізацію економічних стосунків між ЄС та Україною. Відповідно діяль­ність вищезазначених лідерів відзначається й найбільш питомою вагою у загальній структурі: 27,4 %, та 37,6 %; 27,3 % та 15,6 %; 48,0 % та 35,6 %. Враховуючи наведені дані, слід відзначити, що найбільш питомою вагою відзначаються обсяги постачань із країн СНД на 10,2 %. Загальним скороченням відзначається еко­номічна активність країн ІІ й ІІІ групи на 11,7 % й 12,4 %. Також слід відзначити збільшення постачань із Африканського конти­ненту майже у 2 рази : 1,6 % проти 2,9 %. У січні липні 2011 р. найбільша частка Запорізької продукції (47,8 %) була поставлена до країн СНД. До країн Європи та Азії відправлено 25,9 % та 20,2 % загального експорту області. Експорт до Європи збільши­вся в 1,6 разу, до країн СНД — 28,1 %, до Азії на 13,4 % [8]. По­рівняно з січнем—липнем 2010 р. зростання експорту товарів відбулося до Індії в 3,5 разу, Польщі в 2,3 разу, Болгарії в 2,3 ра­зу, РФ на 35,1 %, Казахстану — 34,6 %, Чехії на 17,0 %, Німеч­чини на 15,9 %, Туреччини на 2,2 %. Такий стан речей свідчить про те, що головним стратегічним партнером залишаються краї­ни СНД та Європи, а в перспективі слід поглиблювати та розви­вати стосунки з країнами Азії та Африки. Аналізуючи відносини експорту з країнами СНД відзначаємо, доцільність подальшої співпраці із РФ, Казахстаном та Білоруссю. Експортні відносини із РФ. у 2006 р. характеризувались показником 1129,9 млн дол. Максимального значення досягли у 2008 р. — 2171,4 млн дол., у подальшому досліджується різке скорочення. Такий стан речей обумовлюється не виваженою політикою попереднього уряду. В той же час частка РФ у загальному обсязі відзначається найбільш питомою вагою — 79,3 % у 2006 р. та 2010 р. — 79,1 %. Незнач­ним розходженням (0,3 %) характеризуються й показники інших років. Тобто у взаємовідносинах із цією країною досліджується певна стабільність. Експортні партії із Республіки Білорусь хара­ктеризуються вартістю у 2006 р. — 122,8 млн дол. Найбільшого значення досягли у 2008 р. — 183,6 млн дол. У подальшому від­значається значне скорочення. Але на фоні скорочення досліджу­ється зростання частки у загальному обсязі: 2006 р. — 8,6 %, 2010 — 9,4 %. Це свідчить про єдність економічних інтересів та перспективність подальшої співпраці. Наступну позицію посідає Казахстан. У 2006 р. вартість експорту до цієї країни дорівнювала 92,2 млн дол. Максимального значення досягла у 2008 р. 229,7 млн дол. У подальшому значний спад: 2009 р. — 101,8 млн дол ; 2010 — 82,9 млн дол. Його часта у загальному обсязі дорівнює у

2006 р. 6,5 %, 2009 р. — 7,3 %, 2010 р. — 5,2 %, що є менше ніж у 2006 р. Динаміка показників та їх кількісне значення свідчить про значний потенціал відносин із цією країною не тільки у зов­нішньоекономічній сфері. Доцільно також відзначити взаємовід­носини з іншими країнами СНД. Так, показник Вірменії у 2006 р. складав 8,1 млн дол. [8]. Найвищим рівнем відзначився 2008 р. — 15,4 млн. дол., у наступних роках досліджується його зменшення майже у 2 р. На протязі розрахункового періоду її частка відзна­чається незначними коливаннями від 0,6: у 2006 р., до 0,9 % у 2010 р. Показники діяльності інших країн СНД відзначаються мінімальним значенням та незначною питомою вагою у загаль­ному обсязі. З чого слід зробити висновок, що значно не вплива­ють на подальший розвиток національної економіки України. Досліджуючи структуру експортованих товарів відносно частки у загальному обсязі, ії слід ранжувати таким чином : недорогоцінні метали та вироби з них ; мінеральні продукти ; транспортні засо­би та шляхове обладнання; продукція хімічної та пов' язаної з нею галузей. Надаючи їм кількісне значення отримаємо наступні результати. вартість першої групи у 2006 складала — 1891,4 млн дол., що відповідає 60,5 % у загальному обсязі експортованої продукції. Максимального значення цей показник досяг у 2008 р. — 2844,1 млн дол. 53,0 %. У наступні роки досліджується скоро­чення обсягів. У 2009 р. 1215,5 млн дол. і 817,9 млн дол. При цьому частка у загальній структурі незначно збільшується — 53,0 % й 53,6 %. Такий стан речей пояснюється тим, що на тери­торії даної області розміщена значна кількість металургійних комбінатів, для яких продукція цієї групи є сировиною. Асорти­мент другої групи товарів у 2006 р. відзначився рівнем 129,8 млн дол. й часткою 4,2 %. Найбільшого значення досяг у 2008 р. — 240,7 й 4,5 %. У подальшому відзначається поступове скорочення обсягів при збільшенні питомої ваги 5,1 % й 5,4 %. Вартість про­дукції третьої групи склала 320,4 млн грн. й 10,2 % у 2006 р., найбільшого значення досягла у 2008 р. 733,9 млн дол., у подаль­ші роки досліджується незначні скорочення. Пропорційно змен­шується й питома вага в загальній структурі: із 13,6 % у 2008 р. до 4,7 % у 2010 р. Продукція четвертої групи у 2006 р. відзнача­ється показником 320,4 млн дол. й питомою вагою — 10,2 % про­ти 71,7 млн дол. й 4,7 %. Більшість показників відзначаються не­гативною динамікою. Для їх подальшої стабілізації необхідне залучення певної кількості інвестицій, що потребує розробки певної програми подальшого розвитку області й державної підтримки.

На наступному етапі ми пропонуємо проаналізувати імпортні надходження. Позитивна динаміка досліджується у період 2006— 2008 рр. Відповідно 2090,6 млн дол. та 3591,0 млн дол. У 2010 р. показник відзначився рівнем 1363,0 млн дол. [8]. Першу трійку імпортерів складаю; Європи : 872,9 млн дол. та 485,9 млн дол.; Азії : 573,2 млн дол. та 212,7 млн дол. На кінець розрахункового періоду вартість імпортних угод значно зменшилась на : 10 % ; 44,3 % ; 62,8 %. В той же час збільшилась питома вага у загаль­ному обсязі імпорту із країн СНД : 27,4 % та 37,6 %. Збільшився обсяг постачань із країн Африки й Америки. Африканський кон­тинент: 34,7 млн дол. у 2006 р. та 39,5 млн дол. у 2010 р.. Відпо­відно питома вага від 1,6 % до 2,9 %. Країни Америки 31,6 млн дол. та 75,9 млн. дол. Збільшення обсягів відбувається майже в 2,5 ра­зів. Незважаючи на загальне скорочення обсягів імпорту, найбіль­шим імпортером залишається РФ. Досліджуючи структуру імпо­рту найбільшою питомою вагою відзначається такі групи товарів: мінеральні продукти; недорогоцінні метали та вироби з них; ме­ханічне обладнання, машини та механізми, електрообладнання ті їх частини, пристрої для записування або відтворення зображен­ня і звуку. Обсяги їх постачання на кінець розрахункового пері­оду зменшились, як мінімум у 3,5 разу.

Порівнюючи показники експортно-імпортної діяльності слід відзначити наступне : експорт у: 2006 р. складав 3125,3 млн дол., 2010 р. — 3200,3 млн. дол.; імпорт у : 2006 р. 2090,6 млн дол., 2010 р. — 1363,0 млн дол. Отже, обсяги експорту відзначаються позитивною динамікою :збільшення відбулось на 75 млн дол., обсяги імпорту характеризуються негативною динамікою : ско­рочення обсягів характеризується показником 727,6 млн дол.

Висновки. Таким чином, підсумовуючи зазначене слід конс­татувати, що даний регіон відзначається значним потенціалом у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Йому притаманна акти­візація експортної діяльності. Позитивне сальдо є своєрідним ін­дикатором привабливості інвестицій. У той же час, слід відзначи­ти, що наданню подальшого розвитку таким процесам, у позитивній площині, буде сприяти державна підтримка у вигляді виваженої програми, зорієнтованої на довгостроковий період.

Література

1. Бердсолл Н. В. Усиление неравенства в новой глобальной зконо-мике : Навчальний підручник / Н. В. Бердсолл. — К. : Лібра, 2006. — 385 с.

2. Войчак А. В. Маркетингові дослідження : підручник / А. В. Вой­чак, А. В. Федорченко; за наук. ред. А. В. Войчака; М-во освіти і науки України, Держ. вищ. навч. закл. «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьма­на» — К.: КНЕУ, 2007. — 402 с.

3. Гаркавенко С. С. Маркетинг : Навчальний підручник. / С. С. Гар-кавенко — К. : Лібра, 2002 — 712 с

4. Каніщенко О. Л. Міжнародний маркетинг у діяльності українсь­ких підприємств / О. Л. Каніщенко. — К.: Знання, 2007. — 446 с.

5. Глобализация и Украина в мировой єкономике : монография/ В. В. Макагон, Т. В. Орехова. Донецк : ДонНУ, 2004. — 495 с

6. Маркетинг / [ Павленко А. Ф., Решетнікова І. Л., Войчак А. В., Куденко Н. В., Бєляєв О. О. та ін. ] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф., акад. АПН України А. Ф. Павленко. К. : КНЕУ, 2008. — 600 с.

7. Результати діяльності Державної митної служби України за 2010 рік. (видання Державної митної служби України ) [Електронний ре­сурс]. — Режим доступу : http://www.customs.gov.ua.

8. Статистичний щорічник України (видання Держкомстату ) [Елек­тронний ресурс]. — Режим доступу : http:// ukrstat. gov. ua.

9. Циганкова Т. М. Міжнародний маркетинг : Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київ. нац. екон. ун-т; [Редкол.: Д. Г. Лук'я-ненко (голов. ред.) та ін.] — К., 2005. — 232 с.

Стаття подана до редакції 05.10.2011

УДК 332.161.9

Н. В. Кінах, канд. екон. наук, зав. кафедри менеджменту Волинського інституту ім. В. Липинського

ПРОБЛЕМИ ДЕПРЕСИВНОГО СТАНУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗОНИ ПОЛІССЯ

АНОТАЦІЯ. У статті розглянуто проблемні питання депресивного стану сільськогосподарських підприємств в зоні Полісся в галузі рослинництва та тваринництва. Обґрунтовано необхідність поси­лення державно допомоги господарствам регіону за рахунок під­вищення розміру існуючих дотацій і здійснення цільових регіо­нальних соціально-економічних програм.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: сільськогосподарські підприємства, депресив­ний стан, регіон, дотації, соціально-економічні програми.

АННОТАЦИЯ. В статье разсматриваются проблемные вопросы депрессивного состояния сельскохозяйственных предприятий в зоне Полесья в отрасли растительности и животноводчества. Обос-

© Н. В. Кінах, 2011

527

Страницы:
1 


Похожие статьи

О Тарлопов - Зовнішньоекономічна діяльність запорізького краю досягнення проблеми та напрямки їх розв'язання