І Горбань, Л Горбань, А Кийко - Значення плодоягідних рослин у живленні птахів природних та урбанізованих екосистем - страница 1

Страницы:
1  2 

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK OF L'VIV UNIV.

Серія біологічна. 2005. Вип. 40. С. 92-100       Biology series. 2005. Is. 40. P. 92-100

УДК: 634.0.17. (591.52.477.8)

ЗНАЧЕННЯ ПЛОДОЯГІДНИХ РОСЛИН У ЖИВЛЕННІ ПТАХІВ ПРИРОДНИХ ТА УРБАНІЗОВАНИХ ЕКОСИСТЕМ

І. Горбань*, Л. Горбань**, А. Кийко**

* Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Грушевського, 4, м. Львів 79005 Україна **Природний заповідник Розточчя

У флорі багатьох заповідних та урбанізованих екосистем західних областей України трапляється 36 видів чагарників та дрібних чагарничків, плоди яких мають важливе значення у трофічних зв'язках птахів у час осін­ньої міграції та зимівлі. В умовах заходу країни ягодами та ягодоподібними плодами живиться 51 вид птахів із 13 родин. Серед цих птахів 32 види жив­ляться ягодоподібними плодами в час літньої та осінньої міграції, а 19 видів - під час зимівлі. Для більшості перелічених видів птахів живлення плодами дерев та чагарників має стратегічне значення для виживання популяцій у складних осінньо-зимових умовах та навесні. У літній період найважливіші для птахів плоди Vaccinium myrtillus, Rhodococcum vitis-idaea, V. uliginosum, Rubus ideaus, R. caesius. Восени та взимку найбільше значення для виживання популяцій багатьох видів птахів мають плоди Viscum album, Viburnum opulus, Sorbus aucuparia. У час міграцій для таких видів птахів, як Bombycilla garrulus Turdus viscivorus, Sylvia atricapilla, T. pilaris, T. merula, T. philomelos, Pyrrhula pyrrhula, живлення ягодами має особливо важливе значення.

Ключові слова: птахи, популяції, охорона, чисельність, Західна Україна.

Значення плодоягідних рослин для фауни птахів урбанізованих територій досить важливе, передусім через те, що у великих містах протягом останніх десятиліть, як зви­чайно, формуються синантропні осілі популяції багатьох раніше перелітних видів. Ці популяції можуть бути значними за розмірами і потребують достатніх запасів корму, що особливо актуально в зимових умовах. Наявність у міських парках та скверах, на подві-р' ях приватних ділянок багатьох видів плодоягідних рослин, а також застосування цих рослин в озелененні міста дає змогу забезпечити багатьох як перелітних, так і осілих пта­хів необхідним кормом протягом осіннього і зимового періоду. Наявність достатньої кі­лькості корму у несприятливих кліматичних умовах є головною підставою для форму­вання осілих популяцій птахів у містах та інших населених пунктах. Це пов' язано з по­ширенням інтродукованих видів рослин в урбанізовані екосистеми. Прикладом утворен­ня осілих синантропних популяцій є локальна популяція чорних дроздів Turdus merula, що утворилась у Львові. В минулому чорні дрозди були цілковито перелітними птахами, та протягом 1970-1980 рр. завдяки достатній кількості корму в зимовий період (різні яго­ди) цей вид осів у різних містах заходу країни і поступово утворив мозаїчні синантропні популяції, що помітно відрізняються особливостями поведінки, фенологією гніздування та голосової активності. Львівська синантропна популяція чорних дроздів спочатку нара­ховувала до 200 особин, а з роками зросла і зберігає високу чисельність. Утворенню такої синантропної популяції чорних дроздів у Львові сприяло масштабне застосування в озе­лененні міста таких видів рослин, як виноград тригострокінцевий Parthenocissus tricuspi-data, та п' ятилистний P. quinquefolia, бирючина звичайна Ligustrum vulgare. Для цих видів рослин характерне збереження ягід протягом всієї зими, та практично відсутність конкуренції за цей корм з іншими плодоїдними видами птахів.

© Горбань І., Горбань Л., Кийко А., 2005

Для багатьох лісових птахів ягоди мають важливе значення у живленні в післягніз-довий та міграційний період. Роль ягід у живленні дендрофільних птахів ми досліджува­ли на території заповідника Розточчя. У флорі заповідника трапляється 36 видів чагарни­ків та дрібних чагарничків, плоди яких мають важливе значення для живлення птахів у час осінньої міграції та зимівлі [1-4]. В умовах заповідника ягодами та ягодоподібними плодами живиться 51 вид птахів з 13 родин. Серед цих птахів 32 види живляться ягодо­подібними плодами в час літньої та осінньої міграції, а 19 видів - під час зимівлі. Перева­жно багато ягід дозріває у другій половині літа, коли у багатьох птахів завершується ре­продуктивний період і починаються сезонні міграції. Важливе значення ягоди багатьох чагарників мають для молодих птахів, які тільки покинули гнізда і починають самостій­ний спосіб життя. На ягідниках часто формуються перші літні зграї горобиних птахів, передусім, з родини дроздових, які особливо охоче живляться ягодами. Одною серед пер­ших у заповіднику дозріває чорниця Vaccinium myrtillus і саме її ягоди активно спожива­ють птахи. Ця ягода є складовою частиною кормового раціону десяти видів птахів з п' яти родин. Однак на території заповідника чорничників мало і значну частину ягід визбиру­ють люди, тому чорниці не мають важливого значення як кормові запаси для птахів. З родини брусничних Vacciniaceae у заповіднику зростають чотири види, плодами яких живиться 12 видів птахів. У зимових умовах ягодами журавлини могли б живитись тете­руки, однак чисельність цих птахів дуже низька, а запаси журавлини мізерні. В обох ви­падках актуальним є питання про збереження у заповіднику обох зазначених видів фауни та флори, які поширені в урочищі Заливки [4]. Ягодами брусниці Rhodococcum vitis-idaea у заповіднику з кінця вересня частково живляться чотири види птахів, проте ці ягоди не мають важливого значення у трофічних ланцюгах місцевих чи мігруючих птахів. Лохина Vaccinium uliginosum у заповіднику трапляється зрідка і зрідка потрапляє до кормового раціону п'яти видів птахів. Журавлину болотну Oxycoccus palustris в дуже малій кількос­ті споживають два види птахів [4-5].

Родина ремнецвітникові Loranthaceae у заповіднику представлена омелою білою Viscum album, однак, здебільшого, ця рослина трапляється на листяних деревах у населе­них пунктах, а в лісових урочищах поширення не має. Ягоди омели білої дозрівають з листопада по січень і є важливими для успішних інвазій омелюхів Bombycilla garrulus (прилітають у країну зимувати зі Скандинавії та Північно-Східної Росії) та дрозда-омелюха Turdus viscivorus. Поодинокі дрозди-омелюхи періодично зимують у заповідни­ку, а омелюхи в окремі роки роблять значні нальоти і частину зими, а також у березні поширюють насіння омели по багатьох околицях. Омела біла виявлена у кормовому раці­оні шести видів птахів.

Плоди з родини тисові Taxaceae (два види дерев або кущів) птахи застосовують у кормовому раціоні дуже зрідка (головно, чорні дрозди серед зими) і в обмеженій кількос­ті. На території заповідника в незначній кількості трапляється тис ягідний Taxus baccata, а тому в живленні птахів його плоди не мають важливого значення. Всього чотири види птахів можуть частково споживати плоди тису. Серед родини Taxaceae у Львові є два види (Taxus baccata та тис далекосхідний T. cuspidate), плоди яких тільки серед зими за­стосовують переважно чорні дрозди, зрідка сойки. Ці плоди в урбанізованих екосистемах птахи споживають тільки за умов неврожаїв інших ягідних дерев чи кущів. Родини кипа­рисових Cupressaceae, що представлена ялівцем звичайним Juniperus communis, та барба­рисових Berberidaceae (по околицях заповідника зрідка трапляється барбарис звичайний Berberis vulgaris), також не мають важливого значення для живлення птахів. Барбарис

Berberis vulgaris та магонію падуболисту Mahonia aquifolium, птахи в урбанізованих еко­системах застосовують тільки випадково. Така ж участь і лимонника китайського Schi-sandra chinensis (родина магнолієвих Magnoliaceae), ягоди якого дозрівають у вересні, і їхпоїдають дрозди в місцевостях, де немає горобини звичайної. Плодами ялівцю пізно восени та взимку частково можуть живитись орябки, сойки, а барбарису - зрідка дрозди, снігурі та омелюхи.

Родина розові Rosaceae серед рослин, ягоди яких охоче споживають птахи пред­ставлена найбільшою кількістю видів (усього 14). Плоди цих рослин застосовують у кор­мовому раціоні 28 видів птахів. Найпоширеніша у заповіднику горобина звичайна Sorbus aucuparia, яка, очевидно, є головним кормом більшості лісових птахів, що живляться ягодами. Ягоди дозрівають у кінці вересня, але птахи часто живляться її ягодами вже з кінця серпня і до листопада. Ймовірно, що завдяки дуже широкому ареалу, горобина зви­чайна трапляється у кормовому раціоні 17 видів птахів. Найохочіше ягоди горобини по­їдають представники родини дроздових Turdidea, особливо кропив' янка чорноголова Sylvia atricapilla, чикотень Turdus pilaris. Найпершими ці плоди їдять: дрізд чорний, дрізд співочий Turdus philomelos, дрізд-омелюх, а в кінці осені і в разі збереження значних за­пасів - протягом зими, горобина звичайна у заповіднику є головним кормом для популя­цій снігурів Pyrrhula pyrrhula та омелюхів Bombycilla garrulus, що зимують.

На узліссях заповідника трапляється глід колючий Crataegus oxyacantha, плоди якого дозрівають у жовтні, а тому вони є важливим кормом для перелітних пізно восени північних популяцій дроздів чикотнів. Як звтчайно яблучка глоду є улюбленим кормом цих дроздів у час їхньої міграції протягом листопада-січня, однак за наявності значних врожаїв птахи живляться цими плодами і протягом зими. Деякі кущі з родини розових на плодах-кістянках мають значну кількість м' якоті і нагадують ягоди, а тому приваблюють багатьох птахів з досить ранніми термінами міграції. Це черемха звичайна Padus ra-cemosa, терен звичайний Prunus spinosa, вишня магалебська P. mahaleb. Найбільше видів птахів споживають плоди черемхи звичайної (горлиці звичайні, кропив' янки, вивільги, вільшанки та дрозди, усього 27 видів), а найменше - плоди терену (три види). Дуже інте­нсивно птахи споживають плоди вишні малагебської, особливо їх полюбляють горлиця звичайна Streptopelia turtur, вивільга Oriolus oriolus, шпак звичайний Sturnus vulgaris, берестянка звичайна Hippolais icterina, кропив' янка чорноголова, дрізд співочий, косто­гриз Coccothraustes coccothraustes та ще 18 видів горобиних птахів. Для ранніх мігрантів, особливо дрібних горобиних птахів, важливе значення мають ягоди малини Rubus ideaus та різних видів ожин, передусім ожини звичайної R. caesius, що поширена на лісових га­лявинах та узліссях. Ягоди малини найохочіше споживають волове очко Troglodytes troglo­dytes, тинівка лісова Prunella modularis, берестянка звичайна, кропив' янка рябогруда Sylvia nisoria, кропив' янка чорноголова, кропив' янка садова S. borin, кропив'янка сіра S. communis, кропив' янка прудка S. curruca, вільшанка Erithacus rubecula, соловейко схід­ний Luscinia luscinia, дрозд співочий. Ягоди різних ожин переважно споживають кропи­в' янки та дрозди, усього 26 видів. Також важливими є плоди шипшини звичайної Rosa canina (однонасінні горішки), що їх переважно споживають снігурі під час затяжних ба-гатосніжних зим і неврожаїв інших ягідних чагарників.

В урбанізованих екосистемах також найширше у складі кормових раціонів бага­тьох видів птахів представлені ягоди рослин родини Rosaceae. Тут особливе значення має вже згадана горобина звичайна, а також горобина круглолиста Sorbus aria, поширена в природних умовах, та горобина скандинавська S. skandica, що росте на присадибних діля­нках і яку менше поїдають птахи. Берека S. torminalis у Львові трапляється порівняно зрідка, проте її ягоди (дозрівають у вересні) охоче поїдають дрозди під час їх міграції. В помітно меншій кількості у місті поширені ігра круглолиста Amelanchier rotundifolia, ки­зильник чорноплідний Cotoneaster melanocarpa, кизильник звичайний Cotoneaster inte-gerrima, які переважно використовує як випадковий корм родина дроздових. Дуже важ­ливим кормом для мігруючих чикотнів у Львові є всі представники глоду (глід колючий Crataegus oxyacantha, глід одноматочковий C. monogyna, глід американський C. coccinea), їх найчастіше споживають дрозди чикотні під час міграції протягом листо-пада-січня.

З кінця літа у кормовому раціоні (Oriolus oriolus, Hippolais icterina, Sylvia atricapilla, S. borin, S. communis, S. curruca, Erithacus rubecula, перелічених вище видів дроздів, Coccothraustes coccothraustes) досить інтенсивно використовують плоди черемхи звичайної Padus racemosa, черемхи пізньої P. serotina. В родині ломикаменевих Saxifra-gaceae багато городніх видів, проте зрідка які з них птахи застосовують у живленні. Най­частіше у живленні окремих кропив' янок може траплятись смородина чорна Ribes ni-grum, однак птахи спеціально не розшукують цих ягід.

З родини маслинових Elaeagnaceae два види птахи використовують часто, але най­важливіша обліпиха крушиновидна Hippophae rhamnoides, що має важливе значення як для мігруючих пізно восени, так і для осілих зимуючих видів. Ці чагарники в незначній кількості трапляються по околицях заповідника у населених пунктах, їх, передусім, спо­живають дрозди чикотні та омелюхи. В умовах заповідника ягоди обліпихи споживають десять видів птахів. У міській флорі виявлені три види з родини Elaeagnaceae, з них пло­ди двох видів часто використовують птахи. Насамперед, це Hippophae rhamnoides, що має найбільше значення для видів із пізніми термінами осінньої міграції чи інвазій (Bombycilla garrulus, Turdus pilaris, T. viscivorus) та деяких осілих видів під час значних морозів і снігопадів (сорока Pica pica, грак Corvus frugilegus). Лох вузьколистий Elaeag-nus angustifolia також є в кормовому раціоні птахів, але значно менше ніж ягоди обліпи­хи. Ще дуже важливим кормом у міських умовах є ягоди бирючини звичайної Ligustrum vulgare, яку особливо інтенсивно протягом усієї зими застосовують у кормовому раціоні чорні дрозди, а в роки зі значними снігопадами її ягоди поїдають зграйки горобців хатніх Passer domesticus.

З родини жостерових Rhamnaceae переважно зрідка окремі дрозди та кропив' янки споживають ягоди крушини ламкої Frangula alnus, які дозрівають у серпні-вересні. У роки з незначними врожаями горобини звичайної ягодами крушини охоче живляться всі види лісових дроздів. Її ягоди трапляються у кормовому раціоні дев'яти видів птахів.

Родина виноградові Vitaceae в умовах заповідника представлена тільки виногра­дом звичайним Vitis vinifera, що росте на околицях населених пунктів і є ласим кормом для 11 видів птахів. Якщо плодів цього винограду не зібрали люди, то під час міграцій і зимівлі їх інтенсивно визбирують поодинокі чи невеликі групи дроздів чикотнів серед зими. В урбанізованих екосистемах дуже важливе значення як на ранніх стадіях міграції багатьох дроздів, так і в час зимівлі у кормовому раціоні цих птахів займають V. vinifera, виноград амурський V. amurensis, виноград тригострокінцевий та п' ятилистий, що поши­рені на присадибних ділянках у центральних районах Львова та його околиць.

Живлення птахів плодами рослин родини деренові Cornaceae вивчено недостат­ньо. Складається враження, що птахи практично не їдять плодів цих чагарників.

Найхарактерніші плодово-ягідні рослини урбанізованих та природних екосистем,

плодами яких живляться птахи

Представники

Представники

Види птахів, що споживають

Загальна

урбанізованих

природних

плоди цих рослин

кількість видів

екосистем

екосистем

 

птахів

Vitaceae: Parthenocissus tricus-

Vitis vinifera

Turdus pilaris. T. merula

>10

pidata, P. quinquefolia

 

 

 

Vacciniaceae (представників

Vaccinium myrtil-

Turdus pilaris. T. merula

12

немає)

lus, Vaccinium

 

 

 

uliginosum,

 

 

 

Rhodococcum-vitis-

 

 

 

idaea, Oxycoccus

 

 

 

palustris

 

 

Loranthaceae: Viscum album

Viscum album

Bombycilla garrulus, Turdus

6

 

 

viscivorus

 

Taxaceae: Taxus baccata;

Taxus baccata;

Bombycilla garrulus, Turdus.

8

Cupressaceae: Juniperus

Juniperus communis;

merula, T. philomelos

 

communis;

Berberis vulgaris

 

 

Berberidaceae, Berberis

 

 

 

vulgaris

 

 

 

Rosaceae: Sorbus aucuparia,

Sorbus aucuparia,

Bombycilla garrulus, P. pyrrhula

>30

Crataegus oxyacantha, Padus

Crataegus oxya-

O. oriolus, Sturnus vulgaris,

 

racemosa, Prunus spinosa,

cantha, Padus race-

Hippolais icterina, Sylvia

 

Prunus mahaleb, Rubus ideaus,

mosa, Prunus spino-

atricapilla, S. nisoria, S. borin,

 

Rosa canina

sa, Rubus ideaus

S. communis, S. curruca, Turdus

 

 

Rubus caesius, Rosa

pilaris. T. merula, T. philomelos,

 

 

canina

T. viscivorus

 

Elaeagnaceae: Hippophaerham-

Rhamnaceae: Fran-

Turdus pilaris. T. merula, T.

>15

noides, Ligustrum vulgare

gula alnus

philomelos, T. viscivorus

 

Caprifoliaceae: Viburnum opu-

Symphoricarpus

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

І Горбань, Л Горбань, А Кийко - Значення плодоягідних рослин у живленні птахів природних та урбанізованих екосистем

І Горбань, Л Горбань, А Кийко - Регіонально рідкісні види птахів