О В Шевченко - Зміна економічної кон'юнктури та її вплив на фінансове становище регіонів - страница 1

Страницы:
1 

УДК 338.12+336.02:332.01

О. В. Шевченко, канд. екон. наук, зав. сектору стратегій регіонального розвитку відділу регіонального розвитку, Національний інститут стратегічних досліджень, м. Київ

ЗМІНА ЕКОНОМІЧНОЇ КОН'ЮНКТУРИ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФІНАНСОВЕ СТАНОВИЩЕ РЕГІОНІВ

АНОТАЦІЯ. У статті проаналізовано динаміку надходжень до міс­цевих бюджетів, видатків та трансфертів у кризовий період. Вияв­лено податки та збори, надходження від яких зменшились від впливу змінної кон'юнктури. Сформовано підходи до збільшення у доходах місцевих бюджетів частки податків та зборів, стійких до економічних коливань.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: місцевий бюджет, місцеві податки та збори, міжбюджетні трансферти, економічний цикл, регіон.

АННОТАЦИЯ. В статье проанализирована динамика поступлений доходов в местные бюджеты, расходов и трансфертов в кризис­ный период. Выявлено налоги и сборы, поступления от которых уменьшились под влиянием нестабильной конъюнктуры. Сфор­мированы подходы к увеличению в доходах местных бюджетов удельного веса налогов и сборов, стойких к экономическим коле­баниям.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: местный бюджет, местные налоги и сборы, межбюджетные трансферты, экономический цикл, регион.

ANNOTATION. Dynamic of local budget revenues, expenditures and grants into local budgets during the crisis is analyzed. Taxes and duties which revenues had reduced under the influence of instable economic conjuncture are discovered. Ways of increase the portion of taxes and duties, which are stable to economic fluctuations, in local budgets revenues are formed.

KEY WORDS: local budget, local taxes and duties, intergovernmental budget grants, economic cycle, region.

Регіональні господарські системи, які є вразливими як до внутрішньої макроекономічної ситуації, так і до зовнішніх флуктуацій, у першу чергу зазнають впливу змінної економіч­ної кон'юнктури. Відтворювальні процеси на рівні регіонів ре­агують на зміну експортних можливостей, інтенсивності пото­ку капіталів та ресурсів, вплив інструментів державного регу­лювання. Проходження кризових явищ у фінансово-еконо­мічній сфері в Україні, зокрема у 2008—2009 рр., відобразило-

© О. В. Шевченко, 2011

463ся на всіх сферах господарювання, однак найвизначнішим чи­ном, безперечно, на добробуті громадян. Забезпечення добро­буту — функція держави; в Україні виконання таких функцій покладено на місцеві органи влади. Ці функції на 80 % фінан­суються із місцевого бюджету. Як наслідок, світова фінансова криза не оминула і місцеві бюджети. Скоротились обсяги фі­нансування повноважень. Тому потребувала коригування полі­тика місцевих органів влади щодо формування доходів та ви­трачання коштів у напрямку відповідності фазам економічного циклу. І нині, коли спостерігаються тенденції відновлення до-кризових темпів розвитку, зростає потреба у перегляді прин­ципів функціонування місцевих бюджетів з метою забезпечен­ня їх відповідності до фаз економічних циклів. Необхідністю створення підґрунтя для вирішення цих питань і обумовлена актуальність даного дослідження.

Вирішенню проблем формування та виконання місцевих бюджетів присвячено чимало праць науковців, таких як С. А. Буковинський, М. І. Деркач, І. О. Луніна, І. Б. Стефанюк та ін. [1; 4; 5; 10]. Однак, недостатнім є рівень досліджень реагуван­ня системи формування місцевих бюджетів на зміну економіч­ної кон' юнктури з метою забезпечення запланованого обсягу коштів та рівня витрат. У цьому аспекті слід відмітити роботи О. О. Молдована та ін., А. О. Нікітішина, І. Ф. Радіонової та А. М. Соколовської [6—9]. Метою даного дослідження є ви­значити, які із джерел надходжень місцевих бюджетів є стій­кими до зовнішніх коливань і повинні стати бюджетоформую-чими. Досягнення мети базується на виконання таких завдань: проаналізувати динаміку надходжень до місцевих бюджетів, видатків та трансфертів у кризовий період, виявити податки та збори, надходження від яких різко зменшились від впливу змінної кон' юнктури, сформувати підходи до збільшення у до­ходах місцевих бюджетів частки податків та зборів, стійких до економічних коливань.

Загалом, до бюджетно-податкової реформи, найбільшими за часткою доходними джерелами місцевих бюджетів були передані загальнодержавні доходи — податок з доходів фізичних осіб (78 % надходжень), єдиний податок для суб'єктів малого підпри­ємництва (3 %), а також власні доходи — плата за землю (13 %), податок з власників транспортних засобів (3 %). Надходження від 14 інших податків були незначними.

У кризовий період скоротилися і обсяги доходів, і обсяги трансфертів із місцевих бюджетів (рис. 1).

180

160

140

120

100

80

"169,6"

138,8

145,5

138,3

120,3

133,1   135,9 ,32V

120,04

105,2

111,8.

93,7

1>

S

1>

-    Темпи зростання трансфертів

•   Темпи зростання доходів (без урахування трансфертів)

Рис. 1. Темпи зростання доходів і трансфертів місцевих бюджетів у 2004—2010 рр. Складено за [3]

Порівняно з 2007 р., у якому спостерігалося щомісячне збіль­шення темпів зростання доходів місцевих бюджетів, для 2008 р. характерним є поступове зниження темпів зростання доходів — 150,1 % у січні, 135,9 % у вересні. А різкий їх спад почався у жов­тні: 128,0 % у жовтні, 113,6 % у листопаді, 115,6 % у грудні. За січень—червень 2009 р. порівняно з тим же періодом 2008 р. надходження до місцевих бюджетів становили суму на 4,4 % мен­ше. У цей же період зменшився рівень виконання річного плану доходів: за загальним фондом — з 49,2 % до 43,2 %, за спеціаль­ним — на 9,5 в.п. [3].

Обсяги дотацій вирівнювання за I півріччя 2004—2008 рр. щорічно збільшувалися, однак у такий же період 2009 р. їх об­сяг зменшився. Частка міжбюджетних трансфертів у структурі доходів місцевих бюджетів за підсумками трьох кварталів 2009 р. становила 45,1 %, що на 0,3 в.п. менше, між у попередній пері­од. Однак за підсумками 9 місяців у 2009 р. у структурі транс­фертів найбільшу частку — 55,9 % — складала дотація вирів­нювання, і її частка зросла з 54,8 до 55,9 %. Натомість, зменшилась частка додаткових дотацій з 1,7 до 1,2 %, як і част­ка субвенцій з державного бюджету — з 43,5 до 42,9 %. У структурі самих субвенцій зросла частка субвенцій із соціаль­ного захисту населення з 28,8 до 39,0 %, відповідно скороти­лась частка інших трансфертів з 14,7 до 3,9 %. Тобто, у транс­фертах зростає частка загальних (дотацій вирівнювання), а у субвенціях зростає частка соціальних переказів.

Такий перерозподіл часток на користь соціальних трансфертів разом із збільшенням видатків на соціальну сферу, звичайно, був позитивним у контексті покращання добробуту населення, однак негативним з огляду на звуження можливостей місцевого само­врядування витрачати отримані кошти на власний розсуд. І пози­тивним було зменшення частки трансфертів у структурі доходів місцевих бюджетів та зростання частки доходів, що може свідчи­ти про надання регіонам можливості збільшувати спроможність місцевої влади до мобілізації доходів.

Слід відмітити і окремі визначні тенденції у сфері надходжень окремих податків та зборів. Найбільшу частку у структурі дохо­дів місцевих бюджетів займають податкові платежі. Обсяг подат­кових надходжень за 9 місяців 2009 р. склав 42,7 млрд грн, що на 1,1 % менше, ніж аналогічних показник 2008 р. (у попередньому періоді приріст становив 39,4 %). Основні зміни у структурі по­даткових надходжень місцевих бюджетів характеризуються змен­шенням питомої ваги податку з доходів фізичних осіб до 77,3 % (у попередній період — 79,5 %) та зростанням частки плати за землю з 11,6 % до 14,8 %.

Основним бюджетоформуючим джерелом є податок з дохо­дів фізичних осіб. Він впливає на можливості місцевих органів виконувати свої повноваження. Тому негативним виявився той факт, що темпи зростання щомісячних надходжень податку з доходів фізичних осіб у 2008 р. скорочувалися — з 154,4 % у січні до 114,0 % у грудні, причому починаючи з жовтня — різ­кими темпами. Зменшилась питома вага податку з доходів фі­зичних осіб до 77,4 % у I півріччі 2009 р. проти 79,9 % у попе­редній часовий період. Прослідковується, що внаслідок фінан­сової кризи з' явилися додаткові негативні фактори впливу на темпи зростання податку з доходів фізичних осіб. Серед них — зменшення кількості штатних працівників, збільшення кілько­сті працівників, які знаходилися в адміністративних відпустках або бути переведені на скорочений графік роботи з ініціативи адміністрації, зростання кількості безробітного населення — на 0,5 %, зменшення виплат преміальних та надбавок праців­никам у IV кварталі 2008 р.

У січні—вересні 2009 р. надійшло 1,3 млрд грн єдиного подат­ку для суб' єктів малого підприємництва, що на 4,6 % менше, ніж обсяги надходжень за аналогічний період минулого року. Надхо­дження місцевих податків і зборів у січні-вересні 2009 р. склали

604,0 млн грн, що практично відповідає обсягам трьох кварталів 2008 р. Їх частка у структурі доходів загального фонду місцевих бюджетів продовжила демонструвати спадну тенденцію і склала лише 1,3 %. Зменшились неподаткові надходження на 62,9 %, крім доходів від власності та підприємницької діяльності (темпи їх приросту склали 11,4 %), адміністративних зборів та платежів, доходів від некомерційного та побічного продажу (5,8 %).

Проведений аналіз показав, що фінансова криза вплинула на окремі складові доходної частини місцевих бюджетів. Скорочення кількості працюючих та рівня заробітної плати, перебування знач­ної кількості робітників у вимушених відпустках вплинули на ос­новне джерело надходжень місцевих бюджетів — податок з дохо­дів фізичних осіб. Надходження від цього податку зменшились, причому ці тенденції почали проявлятися вже з IV кварталу 2008 р., якраз тоді, коли розгорталася фінансово-економічна криза, і відповідно продовжилися у трьох кварталах 2009 р. Відповідно, зменшились надходження до загального фонду місцевих бюдже­тів. На певний час скоротились обсяги надходжень цільових трансфертів на соціальний захист і соціальне забезпечення, а та­кож капітальних витрат. У структурі надходжень частка єдиного податку для суб' єктів малого підприємництва і номінальні надхо­дження від нього також зменшились, що свідчить про скорочення обсягів підприємницької діяльності. Тому у кризовий період і єди­ний податок не забезпечив міцність місцевих бюджетів.

Відносно плати з землю слід сказати, що обсяги номінальних надходжень, і частка цього податку у структурі надходжень зрос­тали. Такий факт може прямо свідчити про те, що податок є справді вагомим саме для місцевих бюджетів. Не змінилась част­ка надходжень від податку з власників транспортних засобів — оскільки кількість транспортних засобів в експлуатації тільки зростає, то такий податок (нині це податок за першу реєстрацію транспортного засобу) можна вважати системоутворюючим і тим, який вигідно мобілізувати саме на місцевому рівні.

Скорочення обсягу надходжень до місцевих бюджетів вплинуло і на добробут громадян. Перші дев' ять місяців 2008 р. і 2009 р., так само, як 2004—2007 рр., характеризува­лися зростанням обсягу видатків із місцевих бюджетів. Однак вже наприкінці 2008 р. спостерігалося уповільнення динаміки такого зростання — внаслідок загострення кризових явищ. І відповідно у I півріччі 2009 р. на 3,3 % зменшились фактичні обсяги видатків, у т. ч. на 38,6 % зменшились обсяги фінансу­вання капітальних видатків і їх частка у структурі загальногофонду видатків. Однак за результатами 9 місяців 2009 р. обсяг сукупних видатків становив 88,8 млрд грн, що більше показ­ника відповідного періоду 2008 р. на 4,5 %. Видатки загально­го фонду збільшились на 1,3 до 45,5 %, а видатки спеціального фонду зменшились на 6,7 в.п. до 23,9 %.

Головну частку видатків місцевих бюджетів складають видатки на соціально-культурну сферу. У 2008 р. у структурі видатків на 1,2 в. п. зменшилась частка видатків на соціальний захист і соціа­льне забезпечення. Тенденція щодо скорочення видатків на соціа­льний захист і соціальне забезпечення продовжилась і в I півріччі 2009 р., де їх частка зменшилась вже на 1,5 в.п., натомість зросла частка надходжень субвенцій із соціального захисту населення. За 9 місяців 2009 р. сукупна частка так званого соціального бюджету склала 88,0 %, що на 4,1 в.п. більше за попередній період. Змен­шились видатки на економічну діяльність (на 0,50 в.п.) та на інші функції (на 0,12 в.п.). Видатки на державне управління профінан-совано у сумі 4,3 млрд грн, що на 0,1 % менше показника за відпо­відний період 2008 р. Їх частка у структурі видатків загального фонду зменшилась на 0,5 в.п. і становить 5,5 %.

Тобто, зменшення темпів приросту доходів спричинило від­повідно скорочення видатків за такими статтями фінансування, як соціальний захист і соціальне забезпечення. Це є основні статті видатків місцевого бюджету. Тому зрозуміло, що нато­мість у трансфертах після нетривалого скорочення знову зрос­ла частка субвенцій на соціальний захист і соціальне забезпе­чення, також поступово стала зростати частка і обсяг видатків на соціальну сферу.

Цікаві результати може дати пошук відповіді на питання, які із зазначених вище тенденцій були викликані кризою, а які просто продовжилися з минулих років. Вочевидь, у сфері до­ходів усі вказані тенденції були спричинені кризою. У сфері соціальних видатків зростання видатків на охорону здоров' я, освіту і зменшення видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення свідчать тільки про перерозподіл соціального бюджету. Натомість, тенденція до зростання обсягів трансфер­тів та їх частки у доходах місцевих бюджетів у першому пів­річчі 2009 р. змінилась під впливом кризи — метою таких змін було недопущення різкого скорочення рівнів забезпеченості бюджетів у вказаний часовий період. Надалі за підсумками дев' яти місяців 2009 р. відбувалося зменшення частки дотацій вирівнювання та збільшення частки субвенцій на соціальний захист населення.

Кризовий період в Україні тільки загострив нерозв' язані пи­тання щодо наповнення доходної бази місцевих бюджетів та її витрачання. При виході з кризового становища податки, витрати на адміністрування яких перевищували надходження, із більшою силою продемонстрували свою зайвість для доходної частини міс­цевих бюджетів. Їх надмірна кількість і мізерні обсяги надхо­джень говорили про застарілість принципів оподаткування.

Доходна частина місцевих бюджетів має спиратися на інші джерела, податки іншого характеру, які б могли забезпечувати надходження незалежно від циклу економічного розвитку, а також забезпечувати антикризовий характер місцевого бюдже­тного процесу. Зокрема, слід більшу увагу приділяти такому податку, як плата за землю, і майбутньому (з 1 липня 2012 р.) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Плата за землю, збір за першу реєстрацію транспортного засо­бу (що певною мірою замінив податок з власників транспорт­них засобів) та податок на нерухоме майно мають стати основ­ними місцевими податками. Частки цих податків та зборів повинні поступово зростати з метою забезпечення стабільності надходжень до бюджетів.

Наразі, у 2010 — першому півріччі 2011 рр. спостерігаємо відновлення макроекономічної стабільності і відповідне по­кращання ситуації із наповненням місцевих бюджетів. Також, унаслідок ухвалення нового Бюджетного кодексу, Податкового кодексу та інших законодавчих актів місцевим бюджетам було надано додаткові джерела надходжень, натомість їх було по­збавлено адміністративно затратних і фіскально невиправ­даних.

Єдиний податок було передано до категорії місцевих, єдиний податок та плата за землю зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування. Тим самим зміцнилися бюджети місцевого са­моврядування — зокрема, частка місцевих податків та зборів у структурі спецфонду склала 14,8 % у січні—березні 2011 р., об­сяг становив 479,3 млн грн (доходи спецфонду 3230,2 млн грн), причому 469,0 млн грн з них — це єдиний податок, надходження від якого зросли на 10,5 %. За рахунок передання єдиного подат­ку до бюджету розвитку його доходи зросли у 2,7 разу і склали 1,6 млрд грн, а частка доходів бюджету розвитку зросла із 3,6 % до 8,7 % у доходах місцевих бюджетів. Також, унаслідок того, що плата за землю є другим за величиною обсягом надходжень і її частка у другому кошику склала 78,5 %, можна говорити про зміцнення низових бюджетів — міст, селищ, сіл.

Значні надії покладаються на податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Такий податок буде зараховува­тися до бюджетів місцевого самоврядування (надходження від нього складуть орієнтовно 190 млн грн [2]) і надасть можливість радам міст, селищ і сіл реалізовувати власну економічну політи­ку, спрямовану на покращання добробуту громадян. У структурі трансфертів частка дотацій вирівнювання дещо зменшилась (із 57,8 до 52,5 %), частка субвенцій із соціального захисту насе­лення зросла із 41,9 до 42,7 %. Натомість обсяги дотації вирівню­вання зросли на 20,9 %, а обсяги коштів, що передаються до дер­жавного бюджету, навпаки, вперше у післякризовий період зменшились на 61,9 %. Тому можна сказати, що застосовуваний принцип покриття нестачі фінансових ресурсів у регіонах транс­фертами із державного бюджету є дестимулюючим для активіза­ції внутрішнього потенціалу розвитку. Після набуття економікою тенденцій посткризового розвитку є надія, що баланс між цільо­вими трансфертами і загальними буде продовжуватися змінюва­тися на користь загальних з тим, щоб посилити ініціативність громад і не допустити надмірного втручання держави у їх внут­рішні справи.

Видатки місцевих бюджетів за січень-березень 2011 р. збі­льшилися на 24,0 % і становили 38,0 млрд грн, зменшився об­сяг видатків на охорону здоров' я, на державне управління, на­томість збільшився на соціальний захист та соціальне забезпечення. Збільшилась частка трансфертів у доходах міс­цевих бюджетів — із 47,1 до 52,0 % (за січень—березень 2010—2011 рр.), що ще раз свідчить про важливість зміцнення власної доходної бази бюджетів.

Однак загроза поширення нової хвилі соціально-економіч­ної кризи вимагає вжиття заходів, спрямованих на попере­дження надмірних фінансових втрат. Цілями трансформації мі­сцевої бюджетної політики мають бути як зростання добробуту громадян, так і збільшення ініціативності місцевої влади та ор­ганів самоврядування щодо мобілізації та витрачання коштів. Для забезпечення міцності місцевих бюджетів регулювання ситуації у сфері місцевих бюджетів нині має відбуватися за трьома напрямками. До потреби у забезпеченні самодостатнос­ті місцевих бюджетів за рахунок власних джерел та необхідно­сті цільового та ефективного витрачання коштів додалася не­обхідність у забезпеченні стійкості бюджетів до коливань не тільки економічної кон' юнктури, але і до глобальних фінансо­вих потрясінь та кризових тенденцій. Тому акцент у реформу­ванні місцевих бюджетів має бути зроблено на зміну підходів до формування доходної частини у структурі доходних джерел перевага має надаватися тим податкам, які є не тільки суто місцевими, але і невразливими до циклічних коливань. Від цього залежатимуть можливості формування раціональної структури видатків, потреба у додаткових коштах з державно­го бюджету та умови їх надання.

Наступні дослідження мають стосуватися аналізу можливос­тей передання до місцевих бюджетів інших вагомих часток від загальнодержавних податків з метою збільшення зацікавленості місцевих органів у їх мобілізації, застосування гнучких податко­вих ставок відповідно до фази економічного циклу та створення цими надходженнями міцної економічної бази для передбачення і протидії негативам змінної економічної ситуації.

Література

1. Буковинський С. А. Фінансова криза в Україні: вплив на розвиток економіки та деякі заходи з досягнення фінансової стабілізації // Фінан­си України. — 2010. — № 11. — С. 10—30.

2. Дані експертів Асоціації міст України. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.auc.org.ua.

3. Дані (тут і надалі) Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу:

www.ibser.org.ua.

4. Деркач М. І. Фіскальна децентралізація як фактор забезпечення сталого розвитку України // Фінанси України. — 2011. — № 2. — С. 56—63.

5. Луніна І. О. Формування місцевих бюджетів на основі принципу еквівалентності: шлях до ефективної бюджетної системи України // Фі­нанси України. — 2010. — № 9. — С. 3—12.

6. Нікітішин А. О. Адміністрування податків в умовах фінансово-економічної кризи // Фінанси України. — 2011. — № 1. — С. 38—45.

7. Нова архітектура бюджетної системи України: ризики та можливо­сті для економічного зростання // Молдован О.О. (кер. авт. кол.), Жаліло Я. А., Шевченко О. В. // За ред. Я. А. Жаліла. — К.: НІСД, 2010. — 72 с.

8. Радіонова І. Ф. Фінансова природа економічних коливань: зміст і моделювання // Фінанси України. — 2011. — №3. — С. 19—34.

9. Соколовська А. М. Податкова політика в Україні у 2009—2010 ро­ках: особливості та уроки на перспективу. — 2011. — № 4. — С. 24—37.

10. Стефанюк І. Б., Крисюк Н. Е. Актуальні аспекти міжбюджетних відносин у світлі нової редакції Бюджетного кодексу України // Фінан­си України. — 2011. — № 2. — С. 86—96.

Стаття подана до редакції 18.10.2011

Страницы:
1 


Похожие статьи

О В Шевченко - Зміна економічної кон'юнктури та її вплив на фінансове становище регіонів

О В Шевченко - Розвиток уявлень про психофізіологічні особливості зорового сприйняття навколишнього світу

О В Шевченко - Розвиток уявлень про психофізіологічні особливості зорового сприйняття навколишнього світу

О В Шевченко - Розвиток уявлень про психофізіологічні особливості зорового сприйняття навколишнього світу