У І Михайлишин - Збагачення німецького діалогічного мовлення студентів вищих навчальних закладів космогонічними фразеологізмами - страница 1

Страницы:
1  2 

МЕТОДИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ СТУДІЮВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

УДК 811.161.2(07)

У. І. МИХАЙЛИШИН

ЗБАГАЧЕННЯ НІМЕЦЬКОГО ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ КОСМОГОНІЧНИМИ ФРАЗЕОЛОГІЗМАМИ

Подано короткі теоретичні відомості про діалогічне мовлення, створення і функціонування космогонічних фразеологічних одиниць, що концептуалізують опозицію «верх — низ», про їх значення і використання. Складено словник названих фразеологізмів для засвоєння студентами і схарактеризовано методику їх вивчення на теоретичному і практичному рівнях. Запропоновано трирівневу систему комунікативних вправ для збагачення діалогічного мовлення досліджуваними фразеологізмами.

Ключові слова: діалогічне мовлення, фразеологічні одиниці, що концептуалізують космогонічну картину світу, методи навчання, система комунікативних вправ.

У. И. МИХАЙЛИШИН

ОБОГАЩЕНИЕ ДИАЛОГИЧЕСКОЙ РЕЧИ СТУДЕНТОВ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ НЕМЕЦКИМИ КОСМОГОНИЧЕСКИМИ

ФРАЗЕОЛОГИЗМАМИ

Раскрыты краткие теоретические сведения о диалогической речи, образовании и функционировании космогонических фразеологических единиц, которые концептуализируют оппозицию «верх — низ», об их значении и употреблении. Составлен словарь названных фразеологизмов для усвоения студентами и охарактеризирована методика их изучения на теоретическом и практическом уровнях. Предложена трёхуровневая система коммуникативных упражнений для обогащения диалогической речи исследуемыми фразеологизмами.

Ключевые слова: диалогическая речь, фразеологические единицы, которые концептуализируют космогоническую картину мира, методы обучения, система коммуникативных упражнений.

U. I. MYKNAILYSNYN

ENRICHING DIALOGUE SPEECH OF STUDENTS OF HIGHER EDUCATIONAL ESABLISHMENTS WITH COSMOGONIC PHRASEOLOGICAL

The article develops brief theoretical principles on dialogue speech, creating and functioning of cosmogonic phraseological units that conceptualize the opposition «top-bottom». The problem of meaning and usage of the concept within a cosmogonic phraseological unit is discussed. A glossary of the aforementioned phraseological units is compiled for the usage on theoretical and practical levels. A three-level system of communicative exercises for enriching the dialogue speech is introduced.

Keywords: dialogue speech, phraseological units conceptualizing a cosmogonic world view, methods of teaching, system of communicative exercises.

Проблема фразеології і методики її навчання досліджувалася лінгвістами (В. В. Виноградов, М. М. Шанський, В. І. Гаврись, О. П. Проротченко, М. В. Гамзюк, іншими), психологами (В. О. Артемов, А. П. Загорський, И. А. Зимняя, А. А. Леонтьєв та ін.), лінгводидактами (Є. М. Розенбаум, І. Л. Бім, В. А. Бухбіндер, Є. І. Пасов, В. Д. Ужченко, інші).

Але методичний аспект, точніше, збагачення німецького діалогічного мовлення студентів вищих навчальних закладів космогонічними фразеологічними одиницями німецької мови, що концептуалізують опозицію «верх-низ», ще не був предметом наукового студіювання. Відзначимо, що опрацюванню фразеології німецької мови у вищих навчальних закладах приділяється мало уваги; в результаті студенти не можуть навести прикладів німецьких фразеологічних одиниць, знайти фразеологізми в реченнях чи текстах, ввести фразеологізми в речення, не розуміють значення запропонованих викладачем сталих зворотів тощо. Звідси й випливає актуальність дослідження, яка зумовлена важливою потребою в умовах вироблення дружніх стосунків з народами європейських країн, підвищувати ефективність навчально-виховного процесу на заняттях німецької мови, використовувати міжпредметні зв'язки та вагомі засоби педагогічного впливу на особистість студента, запропонувати шляхи збагачення і вдосконалення діалогічного мовлення німецькими фразеологізмами, що концептуалізують опозицію «верх - низ».

Мета статті полягає у виробленні методики збагачення діалогічного мовлення студентів космогонічними фразеологічними одиницями німецької мови, що концептуалізують опозицію «верх-низ».

Для досягнення поставленої мети потрібно розв'язати такі завдання:

- з' ясувати теоретичні основи діалогічного мовлення під час вивчення фразеології;

- запропонувати словничок фразеологічних одиниць, що концептуалізують опозицію «верх - низ»;

- представити методику засвоєння знань і формування умінь і навичок використання досліджуваних фразеологізмів у мовленні студентів.

Діалогічне мовлення (спілкування) - це процес мовленнєвої взаємодії двох співрозмовників, спрямований на досягнення комунікативної мети. Одиницею діалогічного мовлення є діалогічна єдність, її складниками - діалогічні репліки, які наповнюються не тільки словами, але й фразеологічними одиницями.

Діалогічне мовлення виконує такі комунікативні функції:

1) запит для одержання інформації - відповідь (інформація),

2) подання інформації (повідомлення), пропозиції (прохання, наказ, порада тощо) -прийняття чи неприйняття інформації;

3) обмін думками, судженнями, враженнями;

4) взаємопереконання, обґрунтування своїх поглядів.

Кожна з названих функцій має свої специфічні мовні засоби, які є домінантними у відповідному типі і стилі діалогу. Діалогічне спілкування розмовного стилю є найбільше сприятливим для використання фразеологізмів, зокрема й тих, що концептуалізують опозицію «верх-низ».

Для студентів-німецьких філологів пропонуємо дібраний теоретичний матеріал, якого у підручниках немає.

Пара полярних протилежностей «верх — низ» є найважливішою, найпоширенішою системою з усіх символічних дуалістичних систем і найбільш значеннєвою для переважної кількості культур. Світ у різних міфологіях зображується по вертикалі. Найчастіше ця опозиція трактується як протиставлення неба й землі, вершини й коренів світового дерева. Д. Лакофф і М. Джонсон, наприклад, вказували, на «орієнтовні протиставлення, які походять від того, що наше тіло володіє певними властивостями і функціонує відповідним чином у навколишньому фізичному світі» [2, с. 396]. Особлива значущість вертикальної вісі зумовлена будовою людини: саме її тіло структурує простір, задає його вимірювання (адже нерідко і Всесвіт ототожнювався з тілом людини або надлюдської істоти). Зокрема, людина, на відміну від більшості істот, має вертикальне положення тіла, її очі (основний орган сприйняття зовнішнього світу), розміщені у «фасадній» частині. Саме завдяки цим особливостям анатомічної будови, індивід «надає перевагу» вертикальній вісі простору. Отже, простір у свідомості індивіда є не лише суб' єктивованим, але й антропо-предметно-орієнтованим. В. М. Топоров зазначає, що «колись, на початку створення, простір був простягнутим, розкиданим усюди (рівень Творця в чистому вигляді)» [9, с. 242.]. Наступний крок -«відокремлення неба від землі, яке може збігатися з першим актом, якщо врахуватипершочергове ототожнення неба зі світовим океаном. Однак саме повторення акту перший раз в напрямку сіниз, а другий раз - угору призвело до виокремлення трьох сфер - земної, небесної та підземної (перехід від подвійного поділу до потрійного), із яких середня сфера - земля -протистоїть водному світові внизу й небесному - зверху» [4, с. 207]. Отже, виникає свого роду «трихометрична структурна схема космосу як результат подвійного протиставлення «верху» й «низу», а потім і диференційованої характеристики нижнього світу як місцеперебування мертвих і хтонічних демонів і верхнього - як місцеперебування богів, а внаслідок і «вибраних» людей після смерті» [4, с. 207].

Антропо-предмето-орієнтованість простору визначає певну точку відліку тривимірної системи координат, якою може бути будь-яка локалізація. Стосовно неї кваліфікується розташування іншого об' єкта або рух об' єкта відліку, наприклад, «угору - вниз», «ліворуч -праворуч» тощо. Такі просторові універсалії в багатьох міфологіях пов' язуються з антиномією «добре - погано» [5, с. 208].

Між міфологічним світосприйняттям та мовою, у тому числі німецькою, існує зв' язок, що виявляється у відображенні космогонічних архаїчних вірувань та уявлень у фразеологічних одиницях німецької мови, які концептуалізують просторову орієнтацію, а саме, позначають протилежні просторові вектори «верх» та «низ». Бінарна опозиція «верх - низ», подібно до інших просторових опозицій, здатна виконувати функцію одного з класифікаторів, що дозволяють виражати менш наочні парні співвідношення: «добро - зло», «своє - чуже», «душа - тіло» тощо.

Мова відображає уявлення про анатомічну будову людини. Концепти внутрішнього світу локалізуються в реально існуючих просторах людського тіла. Душа, серце, розум займають певне місце у внутрішньому світі людини, і ця позиція сприймається як норма, від якої в окремих випадках можливі деякі відхилення, переміщення по вертикальній вісі вверх або вниз. Згідно зі стародавніми міфологічними віруваннями людина зазвичай сама намагається контролювати стан своєї душі в тілі, зокрема прагне до того, щоб душа знаходилася у верхній частині тіла, була спрямована вверх, до неба, а отже, до Бога (пор.: у сучасній німецькій мові переміщення серця, душі вниз, в п' ятки, розглядається як небажене відхилення від норми; душа, серце охоплені страхом переміщуються з місця постійної локалізації (грудей) вниз, у нове місце, яке їм не підходить). Посмертне переміщення душі можливе у двох напрямках: вверх (для праведної душі) і вниз (для грішної). Стосовно внутрішнього світу людини вертикальна вісь «верх - низ» характеризує простір не тільки всередині тіла людини, але й поза ним (так званий «міфологічний простір») [4, с. 209].

У німецьких фразеологізмах просторовий вектор угору як позитивно заряджений передається компонентами: небо, зірки, хмари, піднесення вверх, високо, вгору. Ці звороти характеризуються аксіологічно-експресивною інтегрованою семантикою, позначаючи в суперконцепті людина стан радості, щастя, задоволення, удосконалення, суспільний ріст тощо.

У сучасному розмовному німецькому мовленні можна часто почути фразеологізми, які передають відчуття людиною найвищої благодаті. У далекому минулому названі вирази розуміли не в переносному значенні, як сьогодні, а цілком буквально. Вірили в те, що існує декілька небес, які знаходяться одне над одним. Із цього приводу у старогрецький філософії пояснюється будова небес, констатується, що вони «складаються із семи нерухомих кришталевих сфер, до яких прикріплені зірки і планети..., там же перебували справедливість, душі померлих, боги та ангели» [1, с. 127].

Небо уявлялося «верхнім світом», який «мав силу нагороджувати людину, йому відводилася роль об' єкта релігійної поваги, бо зверху сходять світло й життя» [1, с. 128].

Тема шлюбу небесних світил сонця й місяця, яка здавна визнавалася всіма індоєвропейськими народами (в Німеччині селяни, говорячи про сонце й місяць, використовували вирази Frau Sonne, Herr Mond), простежується в багатьох легендах, казках, народних оповідях, у яких зірки уявлялися дітьми сонця й місяця. Для язичників давнини зірки були живими. Вони вважалися священними істотами, які наділені своєю силою та волею, і впливають на земне життя. Люди вірили, що в кожного на небі є своя зірка: народжувався хтось - загорялася нова зірка, помирав - падала на землю. Ці уявлення відображено в багатьох фразеологізмах німецької мови, e яких зірка ототожнювалася з життям, щастям. Якщо комусьне щастило, коли людину супроводжували лише невдачі, то казали, що вона появилася на світ у недобрий час, у лиху годину, народилася під нещасливою зіркою, що відповідно й відображається в німецьких фразеологізмах (див. словничок). Функціонують у німецькому мовленні фразеологізми, які стосуються тих, хто терпеливо очікує, що успіх ще прийде; оскільки астральна фразеологія стала ще й мірилом творчого зростання людини, то у фразеологічних одиницях виражається досягнення нею слави. Велично називають у німців талановитих і прославлених акторів, спортсменів, науковців, оскільки їхню майстерність і розум порівнюють із блиском зірок, або, навпаки, відображають творче згасання людини.

Універсальні поняття небо/земля, верх/низ мають високий статус і набувають додаткових символічно смислових відтінків у випадку їх асоціативного поєднання з образами міфопоетичного простору, які зберігають позитивну/негативну маркованість під впливом наївної мовної картини світу.

Твірною основою для багатьох фразеологічних одиниць є слова, семантика яких так чи інакше пов'язана з просторовою моделлю світу: нім. Donner, Hexe, Drache, Alp, Werfolf.

Так, визнання за небом священного значення перетворило його на інструмент покарання, могутнім володарем якого є «старець «древень, а глава его серебряна, а ус златъ», ноги залізні, з палицею і каменем яхонтовим у руках» [7, с. 18], високий плечистий головань, борода золота, у правій руці спис, у лівій - сагайдак зі стрілами, він їздить по небу в колісниці, пускаючи вогняні стріли - його німці називали Donner. Згідно з історико-етимологічним словником сучасної німецької мови нім. Donner - ім'я Бога грому Donares (Donar); лат. Tonare «гриміти», з яким уживається багато фразеологізмів. Параметри високий, висота пов'язані у свідомості індивідуумів із розвитком, найвищою мірою якості, позитивною оцінкою. Просторовий вектор угору репрезентує в німецьких фразеологізмах модальне значення мрії, ірреального, неможливого в дійсності, що має архетипові пояснення (відрив від реальності - землі).

Протилежним до верху є вектори вниз, донизу, що породжують переважно фразеологізми на позначення скрутного становища, краху, втрати авторитету, поваги, приниження. «Нижній світ», який знаходився під середнім, тобто пекло, ототожнювався із посудиною, яка була символом зла й нечистої сили. Уявлення про цей світ відображено також у фразеологічних одиницях німецької мови (див. словничок).

На основі асоціативного поєднання низу з образами міфопоетичного простору, твірною основою низки фразеологічних одиниць є слова Hexe, Werwolf, Alp, Teufel, представлені у фразеологізмах словничка.

Норни (nornir) - стародавні, могутні богині долі з іменами - Урд (Urr, <доля>), Верданді (Ver andi, <становлення>) і Скульд (Skuld, <борг>). Їх називали берегинями всього створеного, бо вони підливали Світове дерево водою із джерела Урд. Оскільки місцем перебуванням норн був нижній світ, вони вважалися хтонічними істотами, своєрідними медіаторами між життям і смертю [5, с. 249], і пряли нитки людських доль, які у відповідний час обривали. Негативні ознаки низу, яких набули розглянуті вище фольклорні назви, зумовили їх уживання у фразеологічних одиницях, генеза яких має виразне емоційно-експресивне забарвлення.

Схарактеризувавши пару полярних протилежностей «верх - низ», підкреслимо, що верх може бути представлений зведеним переліком символічних ознак - «гарний, добрий», «добробут», «родючість», «щедрість», «життєдайність», низ — «поганий, лихий», «відсутність добробуту», «злидні», «смертоносність». Ці просторові координати осмислюються як високе і низьке в людині. Психокогнітивний механізм аналогізації вектора «вгору» ґрунтується на космогонічних архетипових уявленнях із позитивною оцінкою, а вектора «вниз» - із негативною.

Отже, між міфологічним світосприйняттям та мовою існує зв' язок, що виявляється у відображенні космогонічних архаїчних вірувань та уявлень людини у внутрішній формі фразеологічних одиниць німецької мови, що концептуалізують просторову орієнтацію, яка позначає протилежні просторові вектори «верх» і «низ».

Для збагачення німецького діалогічного мовлення студентів-німецьких філологів пропонуємо словничок фразеологічних одиниць, які відображають космогонічну картину світу германців [1], [6]:

МЕТОДИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ СТУДІЮВАННЯ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

№ п/п

Фразеологічні одиниці, подані німецькою мовою

Українські відповідники

1.

das Herz fallt j-m in die Hose(n)

у кого-небудь душа іде в п'ятки

2.

wie im Himmel leben

жити як у раю

3.

j-n bis in den dritten Himmel erheben

підносити до третіх небес

4.

j-n bis in den Himmel rtihmen

підносити до небес кого-небудь

5.

die Engeln im Himmel singen (pfeifen) horen

бути захопленим, в екстазі

6.

der Himmel hangt ihm voller Geigen

він у захопленні від чого-небудь, він у блаженстві

7.

j-n, etw. bis zu den Sternen erheben

вихваляти   кого-небудь,    що-небудь до небес; розхвалювати кого-небудь

8.

j-n die Wolken erheben

вихваляти кого-небудь до небес

9.

seinen Hohepunkt erreichen

досягти свого апогею

10.

sich in die Hohe arbeiten

добитися успіху, бути на висоті становища

11.

аш^ der Hohe sein

бути здоровим; бути на рівні сучасних знань

12.

hoch hinauswollen

високо мітити, високого прагнути

13.

нім. der siebente Himmel

сьоме небо, останнє із семи небес

14.

im sieb(en)ten Himmel sein (schweben); sich im siebten Himmel; wie im siebten Himmel fuhlen

бути на сьомому небі, бути на вершині благодаті

15.

dich sendet mir der Himmel

тебе мені Бог послав

16.

unter einem guten (glucklichen, gunstigen) Stern geboren sein (stehen)

народитися   (знаходитися)   під доброю (щасливою) зіркою

17.

einen Gluckstern haben

мати щасливу зірку

18.

ein (mein) gutter Stern (Glucksstern) hat mich geleitet

мене веде моя добра (щаслива) зірка

19.

er ist mein gutter Stern (gewesen)

він є (став) моєю доброю зіркою

20.

ein (mein) guter Stern

щасливий випадок

21.

einen Stern haben

мати зірку

22.

an seinen Stern glauben

вірити у свою зірку

23.

seinen Stern folgen

іти вслід за своєю зіркою

24.

unter keinem guten Stern geboren sein (stehen)

народитися  (знаходитися)  під недоброю зіркою

25.

unter einem bosen (unglucklichen) Stern zur Welt gekommen sein

з'явитися на світ під злою (нещасливою) зіркою

26.

keinen Stern am Himmel haben

не мати зірки на небі

27.

einen Unstern besitzen

мати нещасливу зірку

28.

sein Stern erbleicht

його щастя зникло

29.

Das ist kein Stern, der leuchtet!

жодної зірки, що світиться

30.

Sein Stern ist im Aufgehen

його зірка сходить

31.

Er (sie) ist ein aufgehender Stern

він (вона) є зіркою, що сходить

32.

Es ist ein Stern erster Grofle

це зірка першої величини

33.

j-s   Stern  ist  am  Sinken  (або  ist im Untergehen)

чия-небудь зірка заходить (закочується)

34.

j-s Stern ist gesunken

чия-небудь зірка закотилася; чия-небудь слава померкла

35.

(da)stehen wie vom Donner geruhrt

стоїть, наче громом вражений

36.

Donner, Blitz und Hagel!  (Donner und Doria! Donner und Teufel!)

грім і блискавка!, тисяча чортів!, чорт забери!

37.

ein Donnerwetter geht auf j-n nieder

буря обвалюється на чию-небудь голову

38.

ein Donnerwetter loslassen

виступити з різкою критикою

39.

wie ein heiliges (або mit einem heiligen)

голосно    сваритися    (гамірно    й різко

МЕТОДИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ СТУДІЮВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

 

Donnerwetter (hinter) dreinfahren

протистояти

40.

es setzt (або gibt) ein Donnerwetter

буде сварка

41.

die Sterne vom Himmel hollen (wollen)

хотіти досягнути зірку з небес

42.

in (uber) den Wolken schweben

витати у хмарах;

бути відірваним від дійсності

43.

das Blau vom Himmel holen

зробити   що-небудь   неможливе, дістати місяць із неба

44.

nach dem Mond greifen

намагатись досягти неможливого

45.

zu Boden fallen (sinken)

падати на землю; йти на дно

46.

zu Boden werfen

скинути з землі, знищити кого-небудь

47.

j-n unter den Boden bringen

погубити, занапастити кого-небудь

48.

den Boden (unter den FtiPen) wegziehen

вибити ґрунт із-під ніг

49.

den Boden unter den FtiPen verlieren

втратити ґрунт під ногами

50.

der Boden schwankte unter seinen FtiPen

його становище похитнулося

51.

Boden verlieren

втрачати прибічників; втрачати свій вплив, авторитет

52.

j-n zu Boden drucken

обтяжити кого-небудь

 

er ware am liebsten in den Boden gesunken (vor Scharm)

він ладен був провалитися крізь землю (від сорому)

53.

Tantalusqualen ausstehen (erdulden)

терпіти танталові муки

54.

Sisyphusarbeit machen (verrichten)

виконувати важку марну роботу

55.

der Stein des Sisyphus walzen

здійснювати надлюдські намагання; котити камінь

56.

j-n in des Teufels Ktiche bringen

відправити кого-небудь у самісіньке пекло

57.

j-n unter der Erde bringen

звести в могилу кого-небудь

58.

j-n unter der Erde wunschen

бажати чиєї-небудь смерті

59.

Es ist ein Werwolf

він є небезпечним

60.

etw. liegt (або lastet, drtickt) j-m wie ein Alp auf der Brust (Alpdrucken haben)

що-небудь гнітить когось

61.

mir fiel ein Alp vom Herzen

мені полегшало на серці

62.

nicht hexen konnen

не можна зробити неможливого, не можна швидко працювати

63.

Der Teufel im Leibe haben; vom Teufel besessen sein

у крові горить вогонь (темпераментний); бути одержимим

64.

Dahinterhersein wie der Teufel nach einer armen Seele

всіма силами досягати чого-небудь; гнатися за чим-небудь як чорт за бідною душею

65.

da hat der Teufel seine Hand im Spiel (da mufl der Teufel seine Hand im Spiel haben, da mufl der Teufel im Spiel sein)

якась зла доля, якась напасть

66.

Boden verlieren

втрачати прибічників; втрачати свій вплив, авторитет

67.

еs hangt an einem (seidenen) Faden

ситуація є критичною, небезпечною для життя

68.

jmdm. den Lebensfaden abschneiden

вибивати у кого-небудь ґрунт із-під ніг

69.

er ware am liebsten in den Boden gesunken (vor Scharm)

він ладен був провалитися крізь землю (від сорому)

70.

der Boden shcwankte unter seinen FtiPen

його становище похитнулось

Перелічені фразеологічні одиниці німецької мови поповнюють мовленнєвий запас студентів традиційним шляхом:

1) ознайомлення із фразеологічними одиницями, їх значенням та історією виникнення за допомогою теоретичних методів навчання, зокрема розповіді та пояснення із використанням звукових технічних засобів, наочності, роздавального матеріалу для індивідуальної роботи з метою спонукання до активної роботи зорової пам' яті;

2) введення фразеологізмів у контекст (діалогічну репліку, діалогічну єдність, діалогічний текст) під керівництвом викладача;

3) виконання системи вправ для закріплення вивченого, яка передбачає збагачення активного запасу студентів у процесі навчання діалогування.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

У І Михайлишин - Засвоєння фразеологічних одиниць вибраних з роману б харчука волинь

У І Михайлишин - Збагачення німецького діалогічного мовлення студентів вищих навчальних закладів космогонічними фразеологізмами

У І Михайлишин - Теоретичні передумови навчання ідіоматичного іншомовного діалогічного спілкування студентів