Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций - страница 23

1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 

Despite significant improvement in the macroeconomic deficiencies and rising share of social expenditures in the budget, lack of sufficient employment creation, high level of unemployment and overemphasis on productivity caused skewed and lopsided income distribution in favor of workforce with high level of human capital endowment.

Figure.3 Import Dependency in the Turkish Industry

Source: TurkStat.

Second, a part from the nature of the model, after completing its initial objectives, the model outlived her natural life cycle as of 2006 and therefore it should be refreshed on the basis of newer developments. For instance although loss of momentum in growth was visible since 2006 and external deficit continued rising with a significant upward pressure in inflation, there was no serious attempt to amend it.

Third, deterioration in the external environment. For instance unlike the period until 2006, when volume of capital inflows was quite big and therefore resulted in the overvaluation of TL, in the period after 2006 there has been serious reversals in carry trade that destabilized the currency after the second half of 2006. Moreover, rising commodity prices including foods and energy created a downward pressure on growth due to upward pressure on the inflation and current account deficit in a country that is heavily dependent on the importation of almost every kind of commodity and energy inputs.

In Turkey's continuously deteriorated external deficit, rising saving-investment gap has been an important factor (Figure.4). Surprisingly, neither rising per-capita GDP, nor comparably higher reel interest rates motivated better saving performance in Turkey. Rather contrary, despite these positive factors, foreign savings substituted domestic savings.

Figure.4 Trends in Saving-Investment Gap (2002-2008)

Source: State Planning Organization (SPO).

Since Turkey failed to finance her rising investment activities, naturally relied upon external sources of finance. However, in order to effectively manage Turkey's increasing vulnerabilities in terms of its current account deficit and therefore short-term foreign debts, Turkey continues accumulating considerably high level of national reserves (i.e., around 10 to15 percent of GDP) as an insurance against the risk of sudden capital flights.

Increasing foreign influence on the economy, the financial sector in particular, in the process of global integration has created a feeling of "alienation" across the society and has come to be questioned by many. The fact that this kind of foreign capital has not been channeled towards green field investment that will neither provide sufficient employment and income, nor sufficient foreign currency through exports has caused many to question the benefit of foreign capital on Turkey's development. Also privatization of state economic enterprises, mergers, acquisitions activities of foreigners and therefore rising rate of profit repatriation from Turkey are causing major concern as well.

Finally, some other side effects were triggered by worsening domestic political climate due to resistance of statuesque to a merit based competition in the economy and career path in the state in a free, fair and transparent environment. This blockage prevented the implementation of major second generation reforms and therefore Turkey's risk premium rose significantly.

Though Turkey was attempting to draft new policies in order to rectify these problems, the 2008 global economic crisis hit the country hard, meaning that the agenda has become more complicated while the costs of coping with the process have risen.


We are passing through one of the serious crisis of global capitalism. Because of the mistakes of neoliberal globalization ideology, free trading and finance system is under quite serious risks. Provided that correct required policy lessons from the recent past experiences are derived and rationally react to recent challenges, current global economic meltdown could be turned into a valuable opportunity. As a matter of fact, despite its huge costs on the nations, current crisis gave us also a unique chance to recognize basic faults in organizing economic activity in terms of production, allocation and distribution. These lessons would be quite constructive in the organization of the next wave of globalization. As we have discussed in the first part of the article, intellectually and philosophically, much better alternatives to neoliberal globalization is possible. In that regard, more participatory, more transparent, more humanitarian, more environment and resources friendly global economic order is possible.

In the article we examined the case of Turkey's globalization, its major achievements as well as failures. Turkish case exhibits several typical issues in global opening. The Turkish case presents two critical policy implications that would be used almost every countries. First, potential benefits of globalization do not automatically appear. The success of DCs in this opening is strictly conditional upon the existence of several domestic economic, political and social factors. Second, even if we well-prepare our home work, if global environment is not supportive enough, it is unlikely that DCs can achieve sustainable growth and converge to developed country income level with their self efforts.

Based upon these critical observations, we can derive two practical policy implications: Small and medium sized countries with fragile economic and financial systems should be opened up gradually with an architecture of control and screening mechanism. In other words, globalization is not an "all-inclusive" model in the sense that we can make our choice in our decision making process or decide what to prevent and what to allow. Second, in order to keep and internalize the benefits of globalization that we cultivated when external factors were favorable, we should continue reform, change and assimilation of new challenges. In other words, if the initial phase and success of globalization is blocked by reform fatigues, mostly triggered by domestic incapacity and resistance of the statuesque against change, those earlier achievements would be reversed. The last, but not least, globalization might rewards those who carry out the required reforms, substitute correct institutions, and cultivate right culture, whereas it definitely punishes those who are opened up with the expectation that globalization would automatically corrects domestic disequilibrium and therefore opens the door without getting prepared.


1. Bernanke, Ben S., 2009, "The Crisis and the Policy Response Chairman", At the Stamp Lecture, London School of Economics, London, England, January 13.

2. Drucker, Peter.F., 1997, "The Global Economy and the Nation State" Foreign Affairs, Vol.

3. 76, No. 5.

4. Falk, Richard, 2005, Yirtici Kiiresellesme (Terciime: Ali Caksu), Kiire Yayinlari, istanbul.

5. Feldstein, Martin, 2002, "Economic and Financial Liberalization in Emerging Market Economies: Overview of Prevention and Management", NBER Working Paper Series, 8837, March.

6. Fischer, Bernard, 1998, "Globalization and the Competitiveness of Regional Blocks", Intereconomics, July/August, s. 164-170.

7. Fry, Maxwell J., 1997, "In Favor of Financial Liberalization", The Economic Journal, 107, May, 754-770.

8. Greenaway, David, 1993, "Liberalizing Foreign Trade Through Rose-tinted Glasses", The Economic Journal, 103, pp. 208-222.

9. Hodgson, Geoffrey M., 2006, "What are Institutions?" Journal of Economic Issues, Vol. Xl, March.

10. Kuran, Timur, 2003, "The Islamic Commercial Crisis: Institutional Roots of Economic Underdevelopment in the Middle East", The Journal of Economic History, No. 63 (2), pp. 414-446.

11. Loayza, Norman, 1994, "A Test of the International Convergence Hypothesis Using Panel Data", The World Bank, Policy Research Working Paper,

No. 1333.

12. Martin, Hans Peter and Schumann, Herald, 1997, Globallesme Tuzagi: Demokrasiye ve Refaha Saldiri (Turkish: Ozden Saatci Karadana and Mahmure Kahraman), Umit Yayincilik, Ankara.

13. North, Douglass C., 1990, Institutions, Institutional Change and Economic Performance, Cambridge, Cambridge University Press.

14. North, Douglass C., 1992, The New Institutional Economics and Development, Washington University in St. Louis.

15. Oztiirk, І. Giir, N. and Cologlu, Z., 2008, "Kuresellesmenin Refah Etkisi: Tiirkiye icin Dersler", ibrahim Oztirk (edt.), Tiirkiye'nin Kiiresellesmesi: Firsatlar ve Tehditler, iTO Yayinlari, istanbul, 2008.

16. Paul M. Romer, "Increasing Returns and Long-Run Growth", The Journal of Political Economy, 1986, vol. 94, no. 5.

17. Perkins, John, 2005, Bir Ekonomik Tetikcinin itiraflari (Terciime: Murat Kayi), April Yayinlari, istanbul.

18. Rodrik, Dani, 1998, "Symposium on Globalization in Perspective: An Overview", Journal of Economic Perspectives, Vol. 12, No. 4, Fall, pp.3-8.

19. Sen, Amartya, 2009, "Adam Smith's market never stood alone", Future of Capitalism, A Financial Times (Special Supplement), May 12.

20. Stiglitz, Joseph, E., 2003, "Globalization, Technology, and Asian Development", Asian Development Review, Vol. 20, No. 2, pp. 1-18.

21. Stiglitz, Joseph, E., 2003, Kiiresellesme: Biiyiik Hayal Kmkligi (Terciime: Arzu Ta?cioglu ve Deniz Vural), Plan-b,istanbul.


В статті розглянуто питання кризи і переосмислення процесу глобалізації на прикладі Туреччини.


В статьи рассмотрены вопрос кризиса и переосмысление процесса глобализации на примере Турции. SUMMARY

In articles the question of crisis and reconsideration of process of globalisation on an example of Turkey are considered.



Бабенко К.Е., к.-ф.-м.-н., доцент Украинская інженерно - педагогическая (г. Харьков);

Криворучко Н.В., старший преподаватель кафедры менеджмента и правового обеспечения хозяйственной деятельности Бердянского государственного педагогического университета (г. Бердянск)

Восстановление экономического роста, которое относится к основным достижениям независимого государства Украины, которое было достигнуто на протяжении 2000-2004, а позже в 2007 гг., поставило не менее глобальные задания - сохранить позитивные тенденции, чтобы на такой основе решить накопленные социальные и экономические проблемы. При такой постановке вопроса стратегические задания экономической политики государства должны рассматриваться исключительно под таким углом зрения.

Актуальность такого подхода возрастает с учетом определенных проблем, которые могут возникнуть в контексте будущих перспектив. Несмотря на высокие темпы роста ВВП, отечественная экономическая система выбрала экстенсивный путь развития. Масштабное внедрение новых технологий, которые действительно могут обеспечить долгосрочный характер экономического роста, в Украине практически не началось.

Выход из такой ситуации многие ученые видят в переходе на инновационную модель развития. Актуальность инновационной модели развития обусловлена стремительным ростом влияния науки и новых технологий на социально-экономическое развитие последних 20-30 лет. Новые технологии быстро и основательно изменили структуру мировой экономики. Оказалось, что неспособность страны осуществить структурную перестройку экономики в соответствии с новым технологическим укладом не просто тормозит ее развитие, а и подталкивает к еще большему экономическому отставанию [1].

В контексте вопроса, который рассматривается, необходимо заметить, что сейчас особенно ощутимым является влияние инвестиционных и инновационных процессов. Проблема активизации инвестиционно - инновационной деятельности сейчас трансформируется и заключается, не столько в измерении их эффективности, а сколько в наращивании их массы. Ключевым принципом инвестиционной политики становится объединение инвестиций с инновациями: инвестиции эффективно реализовываются только при условии внедрения научно-технических достижений, и, одновременно с этим инновационное развитие требует масштабной инвестиционной поддержки.

Проанализируем наличие или отсутствие зависимости между показателями ВВП и размером иностранных инвестиций в основной капитал на основании данных за 2000-2007 гг. [2].

Данные для анализа представлены в табл.1.

Таблица 1

Показатели ВВП и иностранных инвестиций в основной капитал 2000-2007 гг., млн. грн.


ВВП, млн. грн.

Иностранные инвестиции в основной капитал, млн. грн.

























Как видим, искомое однофакторное уравнение регрессии линейно, поэтому оптимальным методом для расчёта коэффициентов будет Метод наименьших квадратов.

Искать уравнение регрессии будем в виде:

Y = a0 + al X (1)

Как известно, формулы для расчёта коэффициентов по методу наименьших квадратов имеют вид:

n     . .



Обозначим через Y-размеры ВВП, млн. грн., а через X - объём иностранных инвестиций в основной капитал, млн. грн. Произведя необходимые расчёты, получим искомое уравнение регрессии.


Данное уравнение позволяет сделать предварительный вывод о наличии прямой связи между ростом ВВП и объёмом прямых иностранных инвестиций в основной капитал в Украине в период с 2000 по 2007 годы.

Коэффициент регрессии, равный 99,77416243 показывает сумму в гривнах, на которую предположительно увеличится ВВП страны при увеличении на одну гривну иностранный инвестиций в основной капитал.

Проверим тесноту связи между выбранными показателями и адекватность построенной регрессионной модели.

Для этого, используем надстройку «Пакет анализа» для Excel 2003.

В результате проведенных расчётов получим следующие статистические характеристики модели, приведенные в таблицах 2,3,4.

© Бабенко К.Е., Криворучко Н.В., 201Таблица 2

Регрессионная статистика Множественный R R-квадрат Нормированный R-квадрат Стандартная ошибка _Наблюдения_

0,976605532 0,953758366 0,946051427 44083,81058 8

Таблица 3

Дисперсионный анализ Дисперсионный анализ




Значимость F

Регрессия Остаток Итого

1       2,4E+11  2,4E+11 123,7532

6 1,17E+10 1,9E+09

7 2,52E+11_


Таблица 4

Дисперсионный анализ. Продолжение



Станд. ошибка



Нижние 95%

Верхние 95%








Переменная X 1







Легко видно, что коэффициент корреляции между исследуемыми показателями равен 97,66%, что свидетельствует об очень тесной зависимости между размером ВВП Украины и объёмом иностранных инвестиций в основной капитал в период с 2000 по 2007 годы.

Нормированный коэффициент детерминации равен 94,605%, что свидетельствует о том, что изменение ВВП в стране на 94, 605% обусловлено изменениями объёма инвестиций в основной капитал и только на 5, 395%-факторами, не учтёнными в модели.

Значение t-статистик и F-критерия говорят о том, что коэффициенты модели адекватны и модель в большой долей вероятности соответствует реальному положению дел в стране.

На основании проведенного предварительного анализа зависимости между объёмами ВВП и размером иностранных инвестиций в основной капитал, можно сделать следующие выводы:

Размеры ВВП объёмы иностранных инвестиций в основной капитал в Украине в период с 2000 по 2007 год связаны прямой линейной корреляционной зависимостью, которая описывается уравнением: ВВП=99, 77416243Инв+35702,46122.

Коэффициенты рассчитанного уравнения регрессии адекватны, о чём явно свидетельствуют расчётные значения t-статистик и F-критерия и односторонние вероятности Р.

Коэффициенты корреляции, детерминации, а также нормированный коэффициент детерминации превышают 95%, что свидетельствует о тесной связи и высоком уровне обусловленности между выбранными факторами.


1. Шира Т.Б. Вплив інноваційно-технологічного потенціалу підприємства на конкурентоспроможність інноваційного продукту // Фінанси України. - 2006. - №1. - С. 43-51.

2. www.ukrstat.gov.ua

3. Мармоза А.Т. Практикум з математичної статистики: Навч. Посібник. - К.: Кондор, 2004. - 264 с.

4. Штангрет А.М., Копилюк О.І. Статистика: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 232 с.


В статті визначено вплив іноземних інвестицій в основний капітал на зростання ВВП за допомогою методів найменших квадратів


В статье определяется влияние иностранных инвестиций в основной капитал на рост ВВП при помощи методов наименьших квадратов. SUMMARY

In this article is opened the influence the foreign investment to the GGP. The mathematic method was used for this.


Бессонова С.І., к.е.н., доцент кафедри «Облік та аудит» Приазовський державний технічний університет, Назарчук Я.Є., магістр, Приазовський державний технічний університет

Постановка проблеми. Упродовж останніх років, в Україні більш активно впроваджуються економічні реформи, з'являються нові форми управління промисловими підприємствами. В умовах ринкових перетворень результативність роботи промислових підприємств залежить перш за все від уміння керівника бачити перспективу, ухвалювати обґрунтовані управлінські і стратегічні рішення, що впливають на зростання виробничого потенціалу.

У даний час розвиток виробництва неможливий без всебічного дослідження фінансово-економічного механізму підприємства, як основного важеля управління із застосуванням сучасних комп'ютерних технологій, оскільки необхідно швидко і якісно обробити великі масиви даних економічних і фінансових показників для ухвалення своєчасних управлінських рішень.

Для ефективного управління фінансово-економічним механізмом промислового підприємства необхідний об'єктивний ретроспективний аналіз економічних і фінансових чинників, прогнозування і планування діяльності підприємства, це зможе забезпечити фінансова звітність. Фінансова звітність є інформаційною базою для фінансово-економічного аналізу, який дасть відповіді на питання стосовно діяльності підприємства.

Фінансова звітність використовується не тільки управлінським персоналом підприємства, вона є важливою також і зовнішнім користувачам.

Враховуючи викладене вище, актуальною стає необхідність проведення критичної оцінки відповідності вимог з подання облікової інформації у фінансовій бухгалтерській звітності, які визначені в межах вітчизняної нормативно-правової бази, вимогам, що висуваються до такої інформації в міжнародній практиці.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. При дослідженні формування, структури та складу фінансової звітності автори опиралися на праці таких видатних вітчизняних фахівців як: Буфагпіна І.В., БорщН., Верига Ю.А., Голов С., Губачова О.М., Костюченко В.М., Кузнєцова С., Пархоменко В., Чижевська Л.В.

© Бессонова С.І., Назарчук Я.Є., 2010


Невирішені питання загальної проблеми. Звітність - завершуючий етап облікового процесу. В ній містяться сукупні відомості про результати виробничо-господарської і фінансової діяльності підприємства. Звітність - це система узагальнених і взаємозв'язаних показників про стан і використання основних і оборотних засобів, про джерела формування цих засобів, фінансові результати і напрями використання прибутку та ін.

Роль звітності особливо зросла у зв'язку з інтеграцією в міжнародну економіку національних економік провідних індустріальних країн світу, що вимагає уніфікації методів і принципів складання фінансової звітності. Система звітності дає можливість визначати підсумки роботи не тільки окремих підприємств, але і об'єднань, галузей, міністерств. Ряд показників звітності використовується для отримання узагальнених даних по національному господарству. Разом з тим, їх використовують самі підприємства для контролю за виконанням виробничих і фінансових планів, для виявлення недоліків і визначення шляхів їх усунення. Фактично звітні дані є базою для розробки поточних і перспективних планів і, в той же час, впливають на побудову обліку.

Звітні показники використовуються для аналізу господарської діяльності на окремих ділянках виробництва, визначення його позитивних і негативних сторін, причин відхилення від плану, виявлення внутрішніх резервів для підвищення ефективності роботи підприємств.

Правильно і своєчасно складена звітність сприяє внутрішньому контролю за власністю, пошукам шляхів зниження собівартості продукції, зростанню накопичень і зміцненню фінансового стану підприємства, своєчасному стягненню дебіторської і погашенню кредиторської заборгованості.

У зв'язку з реформуванням вітчизняного бухгалтерського обліку на основі міжнародної гармонізації і стандартизації до балансу та інших форм фінансової звітності були внесені значні зміни. Проте необхідно помітити, що, не дивлячись на істотні зміни, внесені при трансформації, форми фінансової звітності все ще не повністю відповідають вимогам міжнародних стандартів обліку і фінансової звітності і потребам фінансового менеджменту.

Метою дослідження є висвітлення проблем складання фінансової звітності та надання пропозицій по їх мінімізації.

Основні результати дослідження. Зокрема, необхідно відзначити, що діючий бухгалтерський баланс ще не повною мірою відповідає потребам контролю за дотриманням прийнятого у фінансовому менеджменті «золотого правила ліквідності», згідно якому активи підприємства повинні фінансуватися пасивами такої ж терміновості. Це пов'язано з недостатньо чітким розмежуванням в балансах українських підприємств поточних і непоточних активів і зобов'язань. Самі розробники національних П(С)БО визнають, що розділ II пасиву балансу «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» і розділ V «Доходи майбутніх періодів» є зобов'язаннями з невизначеним терміном погашення [7, с.11]. Наприклад, забезпечення витрат персоналу - переважно поточні зобов'язання. Серед зобов'язань щодо цільового фінансування або інших зобов'язань можуть бути як поточні, так і довгострокові зобов'язання. Це ж можна сказати і про розділ V пасиву балансу «Доходи майбутніх періодів».

В розділі III активу балансу «Витрати майбутніх періодів» можуть відображатися як витрати, які торкаються наступного облікового періоду і визнаються оборотними активами, так і витрати, які будуть віднесені на більш пізні періоди, які визнаються необоротними активами. Щодо цих витрат розробники П(С)БО справедливо відзначають: «Якщо підприємство здійснило в звітному періоді і ті, і інші витрати, то в балансі їх слід відображати окремо, якщо їх величина є істотною». Проте при жорсткому переліку статі звітності послідовно дотримуватися принципу істотності інформації не завжди можливо, адже в балансі для віддзеркалення витрат майбутніх періодів відведена лише одна стаття, а в примітках до річної фінансової звітності додаткова інформація про ці витрати не передбачена.

Відсутність в балансі чіткого розподілу активів і зобов'язань на поточні і довгострокові створює труднощі користувачам фінансової звітності при оцінці фінансового стану підприємств. У зв'язку з цим для підвищення точності фінансового аналізу окремі вчені (Мовчаренко В.В.) пропонують відображати в примітках до річної фінансової звітності склад статті «Витрати майбутніх періодів» в розрізі необоротних і оборотних активів, а «Доходи майбутніх періодів» - в розрізі довгострокових і поточних зобов'язань. Реалізація цієї пропозиції не вимагає змін в баланс. Проте вона торкається лише річної фінансової звітності і не зачіпає квартальну.

Більш радикальний спосіб рішення цієї проблеми запропонували 3. Задорожний і Я. Крупка. Ґрунтуючись на аналізі капіталу з позиції положень теорії власності, вони справедливо вважають, що віднесення доходів майбутніх періодів і статей забезпечення подальших витрат і платежів до зобов'язань є необґрунтованим, а тому пропонують внести їх до складу власного капіталу підприємства. Тоді відпадає необхідність виділення в пасиві балансу розділів II «Забезпечення наступних витрат і платежів» і III «Доходи майбутніх періодів» [7, с.12].

В цьому контексті слід зазначити, що й Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, характеризуючи рахунки класу 4 «Власний капітал і забезпечення зобов'язань», однозначно відносить всі види забезпечень до різновидів власного капіталу.

Що стосується розділу III активу «Витрати майбутніх періодів», то ці витрати, враховуючи їх суть, більш доцільно показувати окремими статтями у складі необоротних і оборотних активів. Тоді баланс охоплюватиме два розділи в активі («Необоротні активи», «Оборотні активи») і три в пасиві («Власний капітал», «Довгострокові зобов'язання», «Поточні зобов'язання»).

Що стосується останніх змін, внесених в баланс у зв'язку з новою редакцією П(С)БО 27 «Необоротні активи і групи вибуття, що утримуються для продажу, і припинена діяльність», що набула чинності з 01.01.2008 р., то новий четвертий розділ активу балансу більш доцільно відобразити у складі оборотних активів.

1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 

Похожие статьи

Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций