І Шостак - Використання методу case study при викладанні курсу соціологія - страница 2

Страницы:
1  2 

2. Існують описи проблем і необхідно висловити варіанти рішення.

3. Існує опис ситуації, необхідно виділити проблеми і їхнє можливе рішення

[1].

Перефразовуючи відому фразу з приводу того, звідки беруться діти, можна сказати, що найкращий шлях отримання конкретних ситуацій - народити їх самому. Написання, підготовка за повною програмою конкретних ситуацій в методичному відношенні дозволяє достатньою мірою опанувати даною методикою, пройти весь цикл роботи з ситуацією. Навіть з урахуванням всіх корисних рекомендацій описати конкретну ситуацію дуже і дуже непросто. Перша проблема, яку доводиться вирішувати, це відповідь на питання: звідки брати початковий фактичний матеріал,після творчої обробки якого і народжується більш менш вдала ситуація? Варіантів тут три.

Перший варіант полягає в тому, що за основу береться історія, а найчастіше фрагмент життя реальної компанії, інформація про яку отримана автором ситуації безпосередньо в ході дослідницького або консалтингового проекту, або цілеспрямованого збору інформації. Подібний підхід в інформаційному відношенні якнайповніший і глибший; саме таким чином готується значна частина ситуацій за кордоном. Головна перевага такого підходу полягає в тому, що проблеми організації пізнаються "зсередини", без серйозних проміжних спотворень. Можливість підготовки таких в повному розумінні слова оригінальних ситуацій в західній практиці ситуативного навчання у великому ступені пояснюється широким розвитком консалтингової діяльності, яка виступає як масовий постачальник матеріалу для ситуацій. У нашій державі використання в значних масштабах подібних первинних джерел інформації до цього часу стримується внаслідок набагато більшої закритості вітчизняного бізнесу (особливо відносно фінансової інформації), менш активної участі викладачів в консультаційній практиці в порівнянні з їх іноземними колегами. Очевидно, має значення і менше розповсюдження методу case study в цілому. У викладачів немає звички, початкової націленості "писати" ситуації.

Другий варіант - використання вторинних джерел, перш за все інформації, "розсипаній" в ЗМІ, спеціалізованих журналах і виданнях, інформаційних вісниках і буклетах, поширюваних на виставках, презентаціях і т.д. Подібна інформація завжди неповна, як правило, спотворює картину господарського життя і нерідко просто неточна. Але навіть при всіх цих недоліках даним джерелом інформації не можна нехтувати. У своїй основі газетні або журнальні публікації цілком можуть використовуватися як початковий інформаційний привід для підготовки ситуації, тим паче, що тут є і позитивні моменти. Вирішується проблема посилань, згадки конкретних назв, імен персонажів й інших подібних вербальних параметрів, що іноді непросто реалізувати при первинному зборі інформації. Далі, даний спосіб менш трудомісткий, оскільки доводиться мати справу з уже зібраною і, по-своєму, систематизованою інформацією.

Третій, найменш поширений, варіант - опис вигаданої ситуації. До недоліківтакого підходу слід віднести максимальну усунутість від реального бізнесу, проблем реальної компанії. А це суперечить самій суті методу конкретних ситуацій. За винятком випадків, коли ситуацію придумує фахівець, що має обширний досвід професійної підготовки ситуацій і що добре розбирається в реальному бізнесі, цей третій шлях рекомендувати не варто.

За наявності хорошої основи обробка і редагування ситуації - це вже справа техніки, хоч і повною мірою творчий процес. Головне в ньому - "не засушити" ситуацію. Її цікавість, хороший літературний стиль, реальна внутрішня головоломка, колізія перекриють брак якої-небудь інформації, її неточність, в розумних межах "додуманість" яких-небудь подій.

Далеко не всі викладачі, що використовують конкретні ситуації в навчанні, пишуть їх самих. Крім неорганізованого, випадкового отримання ситуацій від колег, на семінарах і т.д., повинні бути більш систематизовані механізми доступу до ситуацій. У світовій освіті існує могутня "індустрія" підготовки ситуацій в спеціалізованих центрах, як правило, що діють при крупних університетах і школах бізнесу. У них підготовка і розповсюдження ситуацій поставлені на потік, перетворилися на добре відладжений бізнес з своєю ціновою політикою, просуванням, пошуком нових ринків. Тому викладач в якій-небудь західному внз не має проблем з отриманням ситуації практично на будь-яку тему [3].

Баланс між case study і великими вибірками в даний час схиляється на користь останніх із збитком для більшості дисциплін. В зв'язку з цим варто повторити прогноз Томаса Куна, що дисципліна без великого числа ретельно проведених case study - це дисципліна без систематичного виробництва зразкових прикладів, а дисципліна без зразкових прикладів - неефективна. У соціальній науці збільшення хороших case study допоможе поправити цю ситуацію [7].

Джерела та література:

1. Болотіна Є.В., Мішура В.Б. Соціологія: Навч. посібник. - К., 2007. - 128 с.

2. Жеребцов М. Метод <<CASE-STUDY>> в прикладных политологических исследованиях // Вестник Московского университета. Серия 21. Управление (государство и общество). - №1. - 2004. - С. 1-16.

3. Зобов А. Метод изучения ситуаций (case study) в образовании: его история и применение [Електронний ресурс] // www.management.com.ua/be/be035.html

4. Козина И. CASE STUDY: Некоторые методические проблемы // Рубеж. - № 10-11. - С. 177-189.

5. Козина И. Особенности применения стратегии «исследования случая» (CASE STUDY) при изучении производственных отношений на промышленном предприятии // Предприятие и рынок: динамика управления трудовых отношений в переходный период. - М.: РОССПЭН, 1997. - С. 30-60.

6. Романов П. Стратегия кейс-стади в исследовании социальных служб // СОЦИС. - 2005. - №4. - С. 101-110.

7. Фливберг Б. Кейс-стади в контексте качественно-количественной проблематики // СОЦИС. - 2004. - № 9. - С.15-19.

8. Фливберг Б. О недоразумениях, связанных с кейс-стади // СОЦИС. - 2005. -№ 4. - С. 110-120.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

І Шостак - Використання методу case study при викладанні курсу соціологія

І Шостак - Внесок михайла грушевського у становлення української соціологічної науки

І Шостак - Особливості викладання соціології у системі вищої освіти

І Шостак - Особливості розвитку відносин між російською імперією та ватиканом протягом першої половини ХІХ століття

І Шостак - Особливості розвитку луцько-житомирської дієцезії у першій половині ХІХ століття