О І Пилипенко - Бухгалтерський облік операцій з корпоративними правами при реорганізації підприємства - страница 2

Страницы:
1  2 

Якщо статутний капітал виділеного підприємства виявиться меншим, ніж це передбачено чинним законодавством, то він може бути доповнений або отриманими при виділенні джерелами власних засобів, або додатковими внесками власників корпоративних прав.

Враховуючи дослідження різних науковців та вітчизняну практику, що відповідає чинному законодавству, пропонується бухгалтерські записи, пов'язані зі збільшенням розміру статутного капіталу новоствореного підприємства проводити таким чином (табл. 3.16.)

Таблиця 2. Запропоновані облікові записи операцій зі збільшення розміру статутного капіталу новоствореного шляхом виділення при реорганізації підприємства

Кореспонденція рахунків                       Зміст господарської операції

Додаткові внески проводяться власниками корпоративних прав

Д-т 46 "Неоплачений капітал" - К-т 40 "Статутний капітал"

Оголошено статутний капітал на суму, якої не вистачає до законодавчо встановленого розміру

Д-т 10   "Основні   засоби",   20 "Виробничі запаси", 28 "Товари", 30 "Каса", 31 "Рахунки в банку", інші рахунки обліку активів - К-т 46 "Неоплачений капітал"

Поповнено статутний капітал за рахунок додаткових внесків власників корпоративних прав

Збільшення статутного капіталу за рахунок джерел власних засобів_

Д-т 43 "Резервний капітал", 44 "Нерозподілені Поповнено статутний капітал за прибутки (непокриті збитки)", 42 "Додатковий рахунок різних джерел власного капітал" - К-т 40 "Статутний капітал"__капіталу_

Відзначимо, що збільшення статутного капіталу за рахунок власних джерел засобів може проводитися лише у випадках, передбачених чинним законодавством.

Методологічні аспекти обліку операцій, пов'язаних з реорганізацією публічних акціонерних товариств, зокрема шляхом виділення і поділу, до теперішнього часу практично не досліджувалися. Разом з тим, дана проблема представляє не тільки теоретичний, але й практичний інтерес, що зумовлено тим, що при реорганізації публічного товариства шляхом виділення і поділу виникає необхідність анулювання акцій (частини акцій) товариств, що реорганізуються, і конвертації їх в акції новостворених товариств. Проте механізми такої конвертації не відпрацьовані та нормативними документами не врегульовані.

Відзначимо, що В. Ваулін і Н. Жерносек [99, с. 10], запропонували підходи до конвертації вартості майна власників корпоративних прав процедури реорганізації публічних товариств, що ґрунтуються на оцінці. Проте ці підходи мають виключно юридичну основу та не стосуються бухгалтерських аспектів реорганізації. У зв'язку з цим, розглянемо дану проблему детальніше, пов'язавши правові основи реорганізації публічних товариств з питаннями обліку переданих при реорганізації майна, зобов'язань і власних джерел формування засобів підприємств, що реорганізуються.

Для формування статутного капіталу створених у результаті реорганізації підприємств мають бути випущені акції, що "наповнюються" в своїй основі чистими активами (власними джерелами формування засобів підприємства), переданими цим підприємствам.

Внаслідок того, що відносно переданих чистих активів у акціонерів реорганізованих підприємств наявні корпоративні права, виникає необхідність узгодженого "переходу" акціонерів між реорганізованими та новоствореними підприємствами.

Даний висновок ґрунтується на тому, що при реорганізації шляхом виділення публічне акціонерне товариство, що реорганізується, не може бути засновником нового публічного товариства. Власниками корпоративних прав нового публічного товариства будуть акціонери даного публічного товариства. Інша справа, що ними виступатимуть ті акціонери публічного товариства, що реорганізується, які обміняють свої корпоративні права в підприємстві-правопопереднику на корпоративні права новоствореного підприємства внаслідок процедури реорганізації. Тобто майно, що передається при реорганізації, не можна розглядати як фінансові інвестиції підприємства, що реорганізується, в нове підприємство.

Мова у такому випадку може йти лише про розподіл майна і зобов'язань між акціонерами публічного товариства, що реорганізується, і акціонерами нового публічного товариства, що стають такими в результаті конвертації акцій, що їм належать у публічному товаристві, що реорганізується, в акції нового публічного товариства.

Таким чином, реорганізація публічного акціонерного товариства шляхом виділення з нього нового публічного товариства не може розглядатися як створення дочірнього підприємства. Така реорганізація повинна розглядатися як організаційний захід, реалізація якого передбачає розподіл майна й зобов'язань між власниками корпоративних прав реорганізації з урахуванням "наповненості" акцій підприємств, що реорганізуються, чистими активами.

Очевидно, що публічне товариство, з якого виділяється інше публічне товариство, повинно представити відповідні документи на анулювання певної кількості акцій.

Механізм визначення кількості акцій, що анулюються, чинним законодавством не встановлено. Виходячи з того, що спочатку кількість акцій, яка випускається, за номінальною вартістю відповідає розміру статутного капіталу товариства, то при виділенні підприємства повинна анулюватися відповідна кількість акцій за номінальною вартістю, що відповідає розміру "переданого" статутного капіталу. Проте, необхідно враховувати, що при реорганізації шляхом виділення підприємствам, що реорганізуються, передається не частина статутного капіталу, а майно й зобов'язання. При цьому статутний капітал створюється у розмірі вартості майна, необтяженого зобов'язаннями, що відповідає величині переданих при реорганізації чистих активів. Тому розрахунок кількості акцій, що анулюються, має бути іншим. Пропонується їх кількість визначати з урахуванням розміру статутного капіталу, створеного в результаті реорганізації підприємства, що відповідає переданому розміру чистих активів, що співвідноситься до розміру чистих активів, які припадають на одну акцію підприємства, що реорганізується.

У бухгалтерському обліку товариства, що реорганізується, анулювання певної кількості акцій, що супроводжується зменшенням статутного капіталу, повинно відображатися за номінальною вартістю. Різниця, що утворюється в частині переданих активів, необтяжених зобов'язаннями, повинна покриватися іншими джерелами власних засобів.

Розглянемо методологічні питання, пов'язані з реорганізацією юридичних осіб шляхом перетворення.

На наш погляд, сенсу в операціях "згортання" і "розгортання" рахунків бухгалтерського обліку на підприємстві, яке реорганізується, немає, оскільки у разі перетворення змін у майні, зобов'язаннях і джерелах власних засобів юридичної особи не відбувається - змінюється лише його організаційно-правова форма.

Серйозні заперечення викликають і пропозиції Н.А. Литньової щодо використання для обліку необоротних активів, що вибувають, рахунку обліку фінансових результатів. Якщо керуватися логікою автора, то необхідно використовувати рахунок обліку фінансових результатів і щодо оборотних активів, що передаються. Крім того, сумнівним є твердження про те, що сума статутного капіталу підприємства, що передається при реорганізації, повинна поповнювати додатковий капітал правонаступника або відноситися на нерозподілений прибуток [392, с. 83]. По-перше, додатковий капітал і нерозподілений прибуток, хоча і є джерелами власних засобів, вони мають різні можливості в частині їх використання. У зв'язку з цим варіативності відображення в обліку статутного капіталу, що передається, бути не повинно. По-друге, як бути у випадку, якщо при реорганізації підприємства розмір статутного капіталу залишається незмінним? Наприклад, товариство з обмеженою відповідальністю з певним розміром статутного капіталу після реорганізації перетворилося на публічне товариство з аналогічним розміром статутного капіталу та складом власників корпоративних прав. Сенсу у формуванні нового статутного капіталу, на нашу думку, немає.

Пропонується для уникнення зазначених проблемних питань, що виникають при реорганізації шляхом перетворення, зберігати баланс підприємства, що реорганізується, доповнивши його лише тими записами, які стосуються його коригування (збільшення статутного капіталу, зміна в аналітичному обліку складу власників корпоративних прав (якщо таке відбувається) і т.д.). Такий підхід істотно спрощує процедуру перетворення та уникає жодних проблем на практиці, зокрема в частині їх облікового відображення.

Висновки та перспективи подальших досліджень. В останні роки в умовах наростаючих глобалізаційних процесів відбувається значна кількість реорганізацій суб'єктів господарювання. Для забезпечення управління такими процесами розроблено методику відображення операцій з передачі майна і зобов'язань при реорганізації підприємства шляхом виділення (якщо при виділенні не створюється дочірнє підприємство) та операцій зі збільшення розміру статутного капіталу новоствореного підприємства при виділенні. Використання розробленої методики на практиці забезпечує інформаційну підтримку прийняття управлінських рішень під час реорганізації підприємств.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Інституціональні перетворення в недержавному секторі економіки: реорганізація й групова взаємодія корпорацій: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В.В. Зельдіс; Європ. ун-т. - К., 2006. - 75 с. - Бібліогр.: 29 назв. - ISBN 966­301-095-9. - укр.

2. Коротаев С.Л. Реорганизация юридических лиц: Правовые основы. Орг. аспекты. Бухгалт. учет и налогообложение: Практ. пособие / С.Л. Коротаев - Мн.: ОДО "Хоз-во и право", 2003. - 100 с.; - Библиогр.: с. 95-100 (55 назв.). - ISBN 985­6685-12-5: 500 экз.

3. Коротаев С.Л. Методические аспекты реорганизации акционерных обществ путем их выделения и разделения // Финансы,учет, аудит. - 2006. - № 9. - С. 38-41

4. Облік і аудит припинення діяльності юридичної особи: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.09 [Електронний ресурс] / Н.В. Сухолитка; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. - К., 2008. - 20 с. - укр.

5. Правові та організаційні засади функціонування інститутів спільного інвестування в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 [Електронний ресурс] / В.М. Бутузов; Нац. акад. внутр. справ України. - К., 2000. - 19 с. - укр.

6. Реорганізація неплатоспроможного підприємства як спосіб відновлення економічної незалежності / Н. Асєєва // Право України. - 2006. - № 7. - С. 59-62. -Бібліогр.: 5 назв. - укр.

7. Реорганізація як ефективний засіб вирішення проблеми банкрутства підприємств / Є. Андрущак // Регіон. економіка. - 2002. - № 1. - С. 83-89. -Бібліогр.: 4 назв. - укр.

8. Сучасний стан та перспективи правового регулювання корпоративних відносин: порівняльно-правовий аналіз права ЄС, Великобританії та України: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.04 [Електронний ресурс] / О.Р. Кібенко; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. - Х., 2006. - 40 с. - укр.

9. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник. - К.:КНЕУ, 2000. - 412 с.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

О І Пилипенко - Аналіз інвестиційної привабливості підприємства огляд методик

О І Пилипенко - Бухгалтерський облік операцій з корпоративними правами при реорганізації підприємства

О І Пилипенко - Бухгалтерський облік продажу підприємства як цілісного майнового комплексу

О І Пилипенко - Методика аналізу інвестиційної привабливості підприємства макро- і мікроекономічний аспекти

О І Пилипенко - Організаційно-правові основи розрахунків із засновниками та учасниками