А О Мельник - Теоретичні засади формування та реалізації механізму виявлення передумов світових економічних криз - страница 1

Страницы:
1 

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА

11. Угода про співробітництво між Кабінетом Міністрів України і Всесвітньою ор­ганізацією інтелектуальної власності [Електронний ресурс]: Постанова КМ від 26.09.2002 № 1421 (1421-2002-п) // Офіційний веб-сайт ВРУ. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/999_003

Статтю подано до редакції 15.10.2012 р.

УДК 339.972

А.О. Мельник, канд. екон. наук, доцент кафедри міжнародних економічних відносин, Хмельницький національний університет

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ МЕХАНІЗМУ ВИЯВЛЕННЯ ПЕРЕДУМОВ СВІТОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ КРИЗ

АНОТАЦІЯ. У статті визначено функції, що покладено на даний механізм і визна­чають його призначення. Розписано особливості застосування наукових методів при формуванні та реалізації механізму виявлення передумов світових економіч­них криз.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: механізм виявлення передумов світових економічних криз, сві­това економічна криза, наукові методи, функції механізму.

АННОТАЦИЯ. В статье определении функции, возложенные на данный механизм и определяют его назначения. Расписано особенности применения научных ме­тодов при формировании и реализации механизма выявления предпосылок ми­ровых экономических кризисов.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: механизм выявления предпосылок мировых экономических кризисов, мировой экономический кризис, научные методы, функции механизма.

ABSTRACT. The article defining functions assigned to this mechanism and define its purpose. Painted features of scientific methods in the formulation and implementation mechanism of detection conditions of global economic crisis.

KEYWORDS: mechanism for identifying the preconditions of the world economic crisis, the global economic crisis, the scientific method, function mechanism.

Актуальність теми. Не передбачуваність наслідків процесів глобалізації, для всіх країн світу та швидке поширення негативних економічних процесів світовою економікою призвели до усвідомлення необхідності формування дієвого механізму регулювання глобалізаційних процесів як на світовому, так і на національному рів­нях. Саме глобалізація світової економіки сприяє швидкому поширенню економіч­них криз. Тому складні глобалізаційні процеси обумовлюють необхідність розроб­ки механізму виявлення передумов світових економічних криз.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження сутності механізмів регулювання та їх дії набули поширення у 70-х роках ХХ століття. Широкого поширення набули механізми регулювання економічних систем мікро рівня, але з поширенням неконтрольованих негативних наслідків глобалізації постала не­обхідність розробляти дієві механізми регулювання економічних процесів на світовому рівні.

Проблемам впливу глобалізаційних процесів на економічний розвиток при­діляється значна увага в працях як вітчизняних вчених О. Білоруса [1], В. Буд-кіна [2], Ю. Макогона, А. Філіпенка [3], Ю.Пахомова [3], так і зарубіжних: Ф. Борделя, Дж. Даннінга, П. Кругмана [4], Т. Фрідмена [5] та ін. Теоретико-методологічні основи процесів регіоналізації закладені в працях Вітчизняні вчені у своїх працях розглядають такі механізми з різних аспектів.

Механізми як інструменти міждержавної взаємодії та міжнародного регулю­вання розглядаються у працях зарубіжних і вітчизняних учених. Так, вітчизня­ний учений В. Білоцерківський розглядає у своїх працях механізм взаємодії на­ціональних економік країн світу [6]. М. Згуровський, А. Філіпенко і Ю. Пахо-мов пропонують формування геоекономічного механізму, який передбачає створення геоекономічного трибуналу та умов для його функціонування [3]. О. Підлісна у своїх дослідженнях розглядає форми і механізми інтеграції націо­нальної економіки у світове господарство [7].

Метою статті є розкриття особливостей застосування наукових методів при формуванні і реалізації механізму виявлення світових економічних криз.

Основний зміст статті. Під механізмом регулювання в економічній сфері ми розуміємо сукупність заходів, чинників, які перебувають у взаємозв'язку з метою підвищення ефективності задоволення потреб суспільства та забезпечен­ня економічного розвитку.

Оскільки в економічній науці механізм виявлення передумов світових еко­номічних криз не розглядався, ми даємо власне бачення його змістовності та призначення.

На механізм виявлення передумов світових економічних криз покладено ви­конання таких функцій:

— організаційна, полягає в створенні дипломатичної, інформаційної, норма­тивно-законодавчої та інституціональної бази для реалізації механізму виявлен­ня передумов світових економічних криз. Встановлення правил участі та вико­ристання результатів реалізації механізму;

— прогнозуюча, реалізація механізму виявлення передумов світових еконо­мічних криз може допомагати визначати етапи економічного розвитку націона­льних економік, окремих сфер господарювання та світової економік у цілому та передбачати їх трансформації. З точки зору довгострокового планування на ос­нові виявлених передумов криз механізм дозволяє: моделювати розвиток (мас­штаби, швидкість поширення, глибина враження) криз, моделювання наслідків кризи для національних і світової економік, прогнозування обсягів збитків впродовж кризи і після неї, на різних рівнях (підприємницькому, галузевому, національному, світовому). Дана функція передбачає сфери поширення криз, час і характер їх прояву;

— координаційна, спільна реалізація механізму кількома учасника світової економіки потребує узгоджених і скоординованих дій, що у результаті забезпечує його ефективність. Виконання даної функції потребує створення координаційно­го наднаціонального центру реалізації механізму, який буде координувати проце­си виявлення і подолання криз як на національному, так і на світовому рівнях;

— попереджувальна, під час перебігу світових економічних криз економічні системи зазнають збитків реалізація даного механізму покликана зменшити їхобсяги, а по можливості уникнути координаційний центр на основі зібраної ін­формації буде здійснювати прогноз розвитку національних та світової економі­ки та проводити попереджувальну роботу з урядами країн щодо подолання та стримування поширення кризових явищ;

— стимулююча, передбачає визначення чітких вигод від застосування дано­го механізму на національному та світовому рівнях, які будуть сприяти його ре­алізації відповідно до встановлених загальносвітових правил;

— контрольна, пронизує наскрізно процес реалізації механізму виявлення передумов світових економічних криз для виконання ним головної мети, запо­бігання маніпуляцій і штучних провокувань криз на користь зацікавлених сто­рін. Дана функція передбачає перевірку всіх учасників реалізації механізму на кожному етапі, а саме перевірку: інформації наданої країнами про економічний стан; конфіденційність застосування інформації, лише з метою виявлення пере­думов криз; незаангажованості експертів щодо висновків і рекомендації засобів обмеження впливу криз на окремі національні економіки чи сфери господарю­вання; правильності застосування рекомендованих заходів на національному рі­вні; визначення рівня їх дієвості на національному та світовому рівнях. Конт­роль повинен здійснюватись, як у процесі реалізації механізму, так і по його завершенню. Дієвість реалізації механізму визначається подоланням передумов криз чи обмеженню їх впливу у межах національних і світових економік;

— інформаційна забезпечує формування ефективних каналів обміну та форм руху інформацією між учасниками у період реалізації механізму виявлення пе­редумов. Інституціональна інфраструктура повинна забезпечувати захист і кон­фіденційність отриманої інформації та коректне її застосування по відношенню до всіх суб'єктів світової економіки;

— консультуюча передбачає, що координаційний центр, який буде акуму­лювати і накопичувати інформацію про зміни економічного стану національних економік буде проводити консультаційну і дорадчу роботу, рекомендуючи за­стосування найбільш дієвих і ефективних засобів подолання криз і втримання процесів їх поширення;

— компромісна, передбачає, що кожний учасник реалізації механізму виявлення передумов світових економічних криз має власні інтереси, які мають бути досягнен­ні не перешкоджаючи досягненню інтересів решти учасників. Він забезпечується уз­годжених, визначеними правилами застосування засобів та інструментів обмеження поширення чи подолання негативного впливу світових економічних криз.

Можливість виконання зазначених функцій досягається при застосуванні ря­ду наукових методів. Складність формування та застосування даного механізму вимагає визначення особливостей їх застосування у механізмі виявлення перед­умов світових економічних криз і розподілу методів на такі групи: загально-логічні (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, теоре­тичне моделювання), теоретичні (віртуальний експеримент, математична фор­малізація, гіпотетичний перехід), соціологічні (анкетування, експертне опиту­вання, спостереження), порівняльно-історичний (історичний опис, періодизація, хронологічний, ретроспективний), емпіричні (контент-аналіз, івент-аналіз, екс­перимент), функціональні (декомпозиція, композиція, інституціональний і фун­кціональний), прогностичні (аналогії, екстраполяції, дельфійський метод, сце­нарний). Умовно зазначені методи можна застосовувати на етапах формування та реалізації механізму. Так, на етапі формування необхідно застосовувати ме­тоди, які забезпечують інформаційну, організаційну, структурну складові, а са­ме: загально-логічні методи, теоретичні, порівняльно-історичний, функціональ­ні, прогностичні. На етапі реалізації механізму виявлення передумов світових економічних криз потрібно застосовувати методи практичної дії, а саме: соціо­логічні, емпіричні. При цьому слід зазначити, що такий поділ є умовним і не є константою, залежить від особливостей і параметрів протікання криз.

Загально-логічні методи охоплюють: аналіз, синтез, абстрагування, узагаль­нення, індукція, дедукція.

Аналіз є одним із найвагоміших методів при виявленні передумов світових еко­номічних криз, його застосування дає можливість наповнити процес реалізації да­ного механізму інформаційною складовою. Завдяки використанню даного методу визначаються тенденції розвитку національних і світової економік та їх сфер. Ана­ліз як науковий метод включає: попередній моніторинг, вивчення тенденцій розви­тку світової економіки та її сфер, дослідження економічного стану окремих націо­нальних економік. На основі результатів аналізу визначається вірогідність формування передумов для прояву економічних криз і їх поширення світовою еко­номікою. Завданням попереднього моніторингу є виявлення трансформацій еконо­мічного стану національних та світової економік. Аналіз світової економіки перед­бачає виявлення наявних і прихованих загроз у зв'язку зі зміною загальних тенденцій розвитку, трансформацією властивостей і її характеристик (економічних, політичних, соціальних, фінансових, демографічних, торговельних, технологічних, інформаційних та інших). Аналіз національних економік має на меті визначення слабких сегментів, стан яких є нестабільним і може зумовити формування переду­мов виникнення економічних криз. При аналізі національних економік увага зосе­реджена на вивченні: стану грошово-кредитного ринку (вартість кредитних ресур­сів та умови їх залучення, рівень інфляції, зміна курсів валют, інвестиційна привабливість галузі і регіону), системи оподаткування, рівня платоспроможності і доходів населення та суб'єктів господарювання, цінової кон'юнктури та механізмів формування цін, рівня технологічного розвитку виробничих сил, політичні пріори­тети владних структур, рівня ділової етики ведення бізнесу тощо.

Синтез, дозволяє розглядати світовому економіку як цілісну систему, яка вклю­чає до свого складу країни з різним рівнем економічного і політичного розвитку, демографічною ситуацією, релігійними і культурними традиціями, способами ви­робництва і ведення бізнесу. Забезпечує можливість сформувати механізм виявлен­ня передумов світових економічних криз за рахунок визначення зв'язків між суб'єктами та характеру взаємовпливу і взаємозалежності між ними. Завдяки дано­му методу механізм об'єднує різних учасників спільним процесом його реалізації.

Абстрагування дозволяє перенести дослідження від абстрактного поняття світо­ва економічна криза до реальних тенденцій розвитку національних і світової еко­номік, а згодом на основі отриманих аналітичних результатів сформувати теорети­чні закони і закономірності економічного розвитку в умовах глобалізації.

Узагальнення дає можливість виділити властивості характерні для економік рі­зних типів в умовах глобалізації, це у свою чергу дозволяє підібрати засоби та ін­струменти подолання та попередження прояву світових економічних криз індукція.

Індукція дає можливість зробити наукові висновки на основі існуючих ре­зультатів дослідження. Такі висновки не є науковими законами і можуть бути у процесі подальших досліджень чи підтверджені чи спростовані, але вони дають можливість сформувати закономірності розвитку економічних процесів на кон­кретний час.

Дедукція дозволяє на основі однакових вхідних параметрів робити висновки про ідентичний розвиток економічних процесів (кризи). Даний метод передба­чає визначення параметрів досліджуваних процесів (криз) і показників, які їх характеризують, при однакових тенденціях змін значень визначених показників можна прогнозувати розвиток відповідних економічних процесів, які лише роз­виваються чи проявляються.

Теоретичні методи включають: віртуальний експеримент, математична фор­малізація, гіпотетичний перехід.

Віртуальний експеримент може застосуватись з метою теоретичного моде­лювання щодо зміни параметрів економічного розвитку, які можуть призвести до прояву криз. Даний метод може бути реалізований за допомогою розробки відповідного програмного забезпечення.

Математична формалізація дозволяє математичними символами описувати економічні процеси і визначати їх закономірності, тенденції. Даний метод пе­редбачає складання моделей математичних залежностей визначених параметрів і показників, які властиві досліджуваним економічним процесам.

Гіпотетичний перехід від абстрактного до конкретного дозволяє досліджую­чи абстрактне поняття світова економічна криза визначати конкретні його хара­ктеристики, параметри, причини, передумови виникнення, причини поширення, етапи розвитку, наслідки для економічного розвитку як на національному, так і на світовому рівнях.

Соціологічні методи охоплюють такі, як: анкетування, експертне опитуван­ня, спостереження.

Анкетування може розглядатись як збір первинних матеріалів у соціологіч­них, економічних, демографічних, маркетингових, політичних та інших дослі­дженнях. Застосування даного методу можливе шляхом створення спеціальних служб на наднаціональному рівні чи використання послуг уже існуючих незаа-нгажованих інформаційних лабораторій, агентств, науково-дослідних підрозді­лів. Анкетування може відбуватись різними способами у залежності від об'єкту дослідження та особливостей респондентів які виступають джерелом інформа­ції. Узагальнені результати анкетування є джерелом об'єктивної інформації і можуть використовуватись при виборів важелів впливу та інструментів подо­лання чи попередження світових еконбомічних криз.

Експертне опитування, різновид опитування під час якого респондентами є експерти — висококваліфіковані фахівці у визначеній галузі. Даний метод перед­бачає участь фахівців у процесі аналізу досліджуваних економічних процесів і явищ та застосовується як самостійний додатковий засіб аналізу, який підтвер­джує достовірність зібраної інформації чи сформованих висновків.

Спостереження, пасивний метод наукових досліджень, який передбачає, що дослідник не впливає на розвиток подій, а лише фіксує зміни досліджуваного середовища. Даний метод є невід'ємною складовою методологічного інструме­нтарію формування і реалізації механізму виявлення передумов прояву світових економічних криз.

Група порівняльно-історичних методів дослідження включає: історичний опис, періодизація, хронологічний, ретроспективний.

Сутність історичного методу полягає в розумінні об'єктивної дійсності, що розвивається цілісно, як складна система об'єктів, явищ і процесів, що виник­ли у визначених умовах під впливом визначених факторів і причин, які змі­нюються і виникають передумови для їх зростання та розвитку. Історичний опис є результатом емпіричного спостереження. Застосовується за умов якщо об'єктом пізнання є історична реальність або виразно виділені в часі і просто­рі його фрагменти; по-друге, предметом знання є спрямована суспільно зна­чуща діяльність, що розвивається; по-третє, в описі фіксуються деталі і закрі­плюється інформація, необхідні для пояснення діяльності, її класифікації, типології, систематизації та ін.; по-четверте, повні, часткові й індивідуальні описи визначають описи як особливі пізнавальні структури. Дозволяє описати не лише економічні особливості протікання криз в історії, але й виписати со­ціальні настрої, суспільні процеси що їх супроводжували, які можуть бути ви­користання для виокремлення причин і передумов прояву та розвитку світо­вих економічних криз.

Періодизація використовується оскільки світові економічні кризи виникали історично багато разів відповідно до циклів економічного розвитку. Залежно від циклів економічного розвитку та їх тривалості можна визначити періодич­ність настання криз, а відповідно можна сформувати періодичність формуван­ня і прояву їх передумов на різних рівнях (національному, світовому).

Хронологія дозволяє змоделювати ситуацію з минулого відтворюючи події у часі та розпланувати реалізацію механізму виявлення передумов світових еко­номічних криз.

Ретроспективний метод застосовується для опису криз, які відбулись, але мають практичну, теоретичну цінність. Їх цінність є безумовною внаслідок від­сутності більш наглядних уроків історії для сучасності. Використовується для виявлення передумов світових економічних криз у різні історичні часи за різних моделей цивілізаційного розвитку.

Емпіричні методи охоплюють: контент-аналіз, івент-аналіз, експеримент.

Контент-аналіз є важливим інструментом оцінювання характеру та інтенси­вності впливу засобів масової інформації на суспільну свідомість з питань по­долання, особливостей перебігу та наслідків світових економічних криз. Метою даного аналізу є визначення підтексту і мети інформаційних повідомлень.

Івент-аналіз є одним із найпоширеніших методів прикладного вивчення ди­наміки політичних ситуацій. Методика івент-аналіза заснована на спостережен­ні за ходом і інтенсивністю подій із метою визначення основних тенденцій ево­люції обстановки в окремих країнах і на міжнародній арені.

Експеримент є активним методом дослідження, який передбачає імітацію розвитку подій, у нашому випадку, особливості поширення і перебігу світових економічних криз у визначених умовах функціонування світової економіки.

Функціональні методи включають: декомпозицію, композицію, інституціо-нальний і функціональний.

Декомпозиція і композиція повинні застосовуватись паралельно, оскільки світова економіка це сукупність складних елементів, які є самостійними у при­йнятті рішень (декомпозиція), а даний механізм об'єднує їх діяльність щодо ви­явлення передумов світових економічних криз і їх подолання (композиція).

Інституціональний передбачає визначення організаційних структур, що бу­дуть забезпечувати реалізацію механізму, їх повноваження та обов'язки, харак­тер внутрішньої взаємодії.

Функціональний визначає призначення механізму, місце та роль кожного учасника при формуванні та реалізації механізму.

Методи прогностичні охоплюють: аналогії, екстраполяції, дельфійський ме­тод, сценарії.

Аналогії та екстраполяції застосовується разом з групою порівняльно-історичних методів методами, оскільки переносить властивості криз, які вже відбулись, на ті, передумови яких лише формуються чи виявляються.

Дельфійський метод застосовується при прийнятті рішень, оскільки перед­бачає збирання, систематизацію та узагальнення позицій експертів і формуванні на їх основі узагальненої думки з визначеного питання.

Сценарії використовуються як спосіб моделювання розвитку досліджуваних явищ у часі при зміні параметрів функціонування.

Висновки. Застосування даних методів при формуванні та реалізації механізму виявлення передумов світових економічних криз забезпечує його дієвість і вико­нання покладених на нього функцій.

Література

1. Білорус О. Стратегічні імперативи розвитку України в умовах глобалізації [Елек­тронний ресурс] / О. Білорус // Економічний часопис-ХХІ. — 2001. — № 10. — Режим доступу : http://www.soskin.info/ea.php?pokazold=20011090&n=10&y=2001.

2. Філіпенко А.С. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть : [навч. посібник для студ. вищих навч. закладів] / А.С. Філіпенко, В.С. Будкін — К. : Либідь, 2002.

3. Згуровський М., Філіпченко А. Пахомов Ю. Геоекономічні сценарії розвитку і Україна. Монографія / М. Згуровський, А. Філіпенко і Ю. Пахомов. — К.: Видавничий центр «Академія», 2010. —328 с.

4. Кругман П. Возвращение великой депрессии? / П. Кругман [пер. с англ. В. Егорова]. М. : Эксмо, 2009. — 336 с.

5. FriedmanM. Markets to the Rescue / M. Friedman // Wall Street Journal, October 13, 1998.

6. Міжнародна економіка : навч. посіб. / Білоцерківець В. В. [та ін.] ; за ред. д-ра екон. наук, проф. А. О. Задої та д-ра екон. наук, проф. В. М. Тарасевича ; Дніпропетр. ун-т економіки та права. — Д. : Вид-во ДУЕП, 2010. — 339 с.

7. Круш П. В. Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень : підруч­ник / П.В. Круш, О.О. Кожемяченко ; НТУ України «Київський політех. ін-т». — К. : Центр учбової літератури, 2011. — 320 с.

8. Гэлбрейт Дж. К. Кризис глобализации / Дж. К. Гэлбрейт [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.ptpu.ru. — 10 с.

9. Стиглиц Дж. Как реформировать глобальную финансовую систему / Дж. Стиг-лиц // Проблемы теории и практики. — 2005. — №1. — С. 6—11.

Статтю подано до редакції 14.10.2012 р.

Страницы:
1 


Похожие статьи

А О Мельник - Автономна адаптивна система виявлення та відстеження порушників

А О Мельник - Апаратна реалізація циклів програмованих конфігурованих процесорів

А О Мельник - Теоретичні засади формування та реалізації механізму виявлення передумов світових економічних криз

А О Мельник - Реалізація програмних спеціалізованих процесорів

А О Мельник - Структура та характеристики векторної пам'яті з впорядкованим доступом